Civitas solis
Civitas solis — сонячний град
Ох, я від спеки хвора.
Та ще од цих телефонних рулад.
Запах приправ із буфетних шухляд.
Сутінь зелена од штори.
Грає оркестр у міському саду.
В спеку нізащо у сад не піду.
Але якщо парасольку
в сонячний колір красольки
ти подаруєш — піду!
Civitas solis — сонячний град.
Кажеш, сьогодні на площі парад?
І не надійся. Талі пекло.
Але якщо у кав’ярні “Комфорт”
ти мені купиш морозивний торт —
я не сконаю од спеки.
Civitas solis — сонячний град.
Музика змовкла. Скінчився парад.
Згас парасолик атласний.
Але якщо під червоне винце
ти мені скажеш ласкаве слівце —
я не зів’яну й не згасну.
Civitas solis — сонячний град.
Навіть, коли листопад, снігопад...
І коли згаснуть красолі.
Навіть, коли... Та не треба про це!
Сонцем вечірнім хлюпнуло в лице
Civitas solis.,.