Якщо ти не пішла у кіно...
Якщо ти не пішла у кіно,
чи на збори якихось партій —
просто сядь і дивись у вікно
в дальній закуток парку.
Там смеркає алея дерев,
цілу вічність смерка і не смеркне.
Там старий мармуровий лев
п’є з басейну безсмертя.
Там, на лаві, старенька, якої уже нема.
Біля неї дівчатко, якого іще немає.
Там смеркових бузків таємнича пітьма,
під якою так солодко Лета дрімає.
Якщо ти не пішла у кіно,
і спізнилась на поїзд до Праги,—-
просто сядь і дивись у вікно.
І нічого не прагни.
Скоро зір твій зітре темнота.
І земля тобі зляже на груди.
Може, щось таки буде — десь там...
Але цього, що тут — вже не буде!
