Структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць у творах В. Бределя
Н. П. Щербань
Мові та стилю В. Бределя, одного з прогресивних письменників НДР, не присвячено спеціальних досліджень. Мета даної статті — висвітлення питання про структурну і смислову змінність фразеологічних одиниць (ФО) в його творах.
В. Бредель відбирає та майстерно вживає фразеологізми загальнонародної мови, які в мові художньої літератури часто одержують нового значення. Наповнення традиційного звороту новим смислом може відбуватись як при зберіганні його лексико-граматичної структури, так і при її зміні.
Звороти, вжиті автором без будь-яких змін, як правило, не мають додаткових експресивних відтінків. Крім образності їм властива стислість, і автор часто звертається до них з метою широкого узагальнення.
Відомо, що значна частина фразеологічного складу німецької мови допускає певні зміни в граматичних формах, часто мають місце перестановки компонентів, синонімічна заміна слів, опущення одного або кількох компонентів фразеологізму. Все це дає письменникові великі можливості для використання загальнонародної фразеології відповідно до тексту своїх творів.
Розглянемо деякі з численних і різноманітних способів творчого вживання фразеологізмів В. Бределем.
Найбільш поширене вживання ФО в узуальному значенні: den Sprecher machen — стати посередником-, trotz bieten — протистояти-, sich im Hintergrund halten — триматись в тіні. Характерним є паралельне вживання автором двох фразеологізмів, де одна ФО ніби доповнює другу, поглиблює її смисл, посилює значення, надаючи їй більшої виразності: Den steckte er, was politisches Wissen betraf, in die Tasche, den drückte er auch als Redner glatt an die Wand («Die Väter»).
Багатство мови виявляється особливо в синонімії, тому не дивно, що В. Бредель широко використовує цей засіб у своїх творах. Письменник вміло відбирає все те, що відповідає конкретному часу, місцю, умовам дії, характеру того чи іншого персонажу. Так, вираз міряти всіх однією міркою автор передає кількома синонімічними ФО, вживаючи їх у певних випадках: alle über einen Kamm scheren, alles in einen Topf werfen, alles über einen Leisten schlagen. Ці фразеологізми збігаються за значенням, але відрізняються своєю структурою, лексичним складом і змістом.
Вимогливість до відбору ФО дає письменнику можливість зробити мову своїх творів більш різноманітною, виразною.
У творах В. Бределя, крім синонімічних фразеологізмів, зустрічається багато фразеологічних варіантів — різновидностей ФО, що мають спільний лексичний інваріант при частково різному лексичному складі або відрізняються словоформами чи порядком слів. Наприклад: in der Klemme sein, sitzen, stecken — бути в скрутному становищі; ein Gesicht ziehen, machen, schneiden — корчити гримаси. Вживаються ці фразеологізми для вираження незадоволення суб’єкта дії. Часто автор доповнює їх різними прикметниками böse, ernst, mißbilligend, sauer та ін., які уточнюють, деталізують широке значення в потрібному плані. Наприклад: Otto schnitt ein saures Gesicht («Die Väter»); Nun Walters bester Freund, Audi Meyn... zog die Nase kraus und schnitt ein mißbilligendes Gesicht («Die Söhne»).
Із ФО im Bann sein, liegen, stehen автор вживає фразеологізм im Bann stehen — бути зачарованим, бути під впливом чого-небудь, досягаючи посилення інтенсивності в процесі: Er stand im Bann dieses genialen Iren... («Die Söhne»). Із ФО j-n auf freien Fuß setzen, auf freien Fuß kommen, auf freiem Fuß sein — випустити кого-небудь на волю, звільнити кого-небудь, бути на волі письменник частіше вживає зворот із дієсловом setzen. Це дієслово більш динамічне в граматичному відношенні; як перехідне воно може вживатись у пасивній формі, підкреслюючи пасивність суб’єкта дії. Наприклад: ...desto öfter bekamen die Wachtmeister Anweisungen, auf denen stand: «Bis zur Verhandlungen auf freien Fuß gesetzt» («Die Söhne»).
Деякі фразеологізми сполучаються в творах В. Бределя з дієсловами, вжитими у незвичному значенні, завдяки чому останні стають більш експресивними. Так, у фразеологічних словниках зареєстрована ФО freie Bahn schaffen, geben — відкрити широку дорогу, надати можливостей. Автор розширює коло дієслівних компонентів і вживає фразеологічний варіант з дієсловом haben. У фразеологізмі ihm geht die Galle ins Blut über — його охоплює лють письменник замінює дієслово gehen більш інтенсивним за своїм значенням дієсловом jagen.
Таким чином, В. Бредель вміло використовує зображувальні можливості дієслів, багатогранність їхньої смислової структури, експресивність і синтаксичні зв’язки.
Синонімічній заміні підлягають не тільки дієслівні компоненти, а й субстантивні. Так, у ФО einen Dusel haben письменник вживає замість іменника Dusel іменники Schwein, Glück. Звороти з цими іменниками мають одне і те ж значення: мати непередбачену удачу, щастя. Наприклад: Ein Schwein hat der Kerl («Die Väter»). Sie hatte .Glück, auf dem Wege dahin konnte sie eine freie Autodroschke anhalten («Die Enkel»). Menschenkind, sie haben einen geradezu unerlaubten Dusel! («Die Söhne»).
Як,антонім до ФО Glück, Schwein, Dusel haben можна розглядати фразеологізм Pech haben. Часто перед іменником автор вживає уточнюючі прикметники або утворює складне слово з більш експресивною функцією. Наприклад: Ja, sie haben aber auch ein Hundepech gehabt («Die Prüfung»).
В іншому вигляді вживається у творах В. Бределя фразеологізм es brennt j-m auf den Fingern, Nägeln — справа дуже термінова, справа не терпить ані найменшого зволікання. Автор дає свій варіант: Ökonom Klingbeil hatte auch, wenn es Brenten besonders unter den Fingernägeln brannte, ein Mille im voraus bezahlt («Die Söhne»).
Смисл звороту j-m auf den Leib (zu Leibe), auf den Pelz, auf die Haut, Pelle rücken — напасти, накинутись на кого-небудь, взятись за кого-небудь змінюється згідно з характером об’єкта (конкретність - абстрактність). Так, у значенні приставати до кого-небудь з питанням вживається зворот j-m zu Leibe rücken. Наприклад: Onkel Carl hat recht, das geben Sie doch zu? Alice Striemel rückte Papke zu Leibe («Die Söhne»).
Дуже часто в творах В. Бределя зустрічаються варіації іменників Sinn, Kopf у фразеологізмі j-m durch den Sinn (Kopf) kommen — спадати на думку. Наприклад: Sein Schwiegersohn Carl kam ihm in den Sinn («Die Väter»). У значенні не можна припустити вживається зворот etw. will j-m nicht in den Sinn (Kopf). Наприклад: Sie dachte an ihre beide Söhne, und der Gedanke, daß sie... für etwas Verachtenswertes gefallen sein sollten, wollte ihr nicht in den Sinn («Die Söhne»).
На сторінках творів письменника знаходимо варіанти j-m es durch den Sinn (Kopf) fährt (schießt) — щось приходить (спадає) йому на думку. Наприклад: Der ist nicht ohne Schuld, fuhr es Schönhusen durch den Sinn («Die Söhne»), Herbert! schoß es Viktor durch den Kopf. Natürlich, das war Herbert Hardekopf («Die Enkel»).
Проаналізований матеріал показує, що заміна компонентів ФО підкреслює значимість одного із них і посилює загальну експресивність фразеологізму в розмовній мові.
Варіювання ФО у творах В. Бределя має узуальний та оказіональний характер. Письменник вводить в свої твори різні фразеологічні варіанти: як наявні в розмовній мові, так і свої, утворені шляхом сполучення з новими словами — компонентами. Ці фразеологічні варіанти не зареєстровані словниками.
Автор використовує певні засоби перетворення фразеологізмів.
Перестановка лексичних компонентів фразеологічної основи. Письменник модифікує такий різновид ФО, як парні сполучення, в яких стабільність порядку лексичних компонентів поєднується з можливістю надання їм додаткової експресивності за рахунок порушення цієї стабільності шляхом перестановки компонентів. Наприклад: Die SS-Kerle sind Fleisch vom Fleisch und Blut vom Blut der damaligen Noskiden... («Die Prüfung»), У словниках зареєстрована ФО Blut vom Blute und Fleisch vom Fleische — кров від крові і плоть від плоті (бібл.).
Доповнення ФО новими компонентами, що викликає зміну значення фразеологізму або посилення його експресії. Новоутвореннями В. Бределя слід вважати фразеологізми, утворені шляхом розширення їх одним компонентом — іменником. Наприклад: in Zucht, Ordnung und Anstand halten — тримати когось у покорі. У творах письменника зустрічаються також розширення ФО шляхом введення означень або обставин до стрижневого слова, що уточнює характер ФО. Наприклад: ...und dann glitt das Leben langsam wieder in seine gewohnten, alltäglichen Bahnen zurück («Die Väter»).
Утворення складного слова за рахунок одного з компонентів фразеологізму. Наприклад: es brennt j-m unter den Fingernägeln; ein Hundepech haben; in den Massentod gehen. У словниках наводиться фразеологізм das Blut schoß ihm zu Kopf — кров ударила йому в голову, письменник вживає вираз eine Blutwelle schoß ihm in den Kopf («Die Väter»).
У творах письменника зустрічається фразеологізм auf der schwarzen Liste stehen та його варіант auf einer Sonderliste stehen. Наприклад: Er stehe auf einer Sonderliste, einer Art schwarzen Liste, deshalb habe er im Laufe eines ganzen Jahres keinen Urlaub erhalten («Die Söhne»). У словниках такий вираз не зареєстровано.
Порушення лексико-граматичної структури ФО, опущення одного або кількох компонентів фразеологізму, вживання його в усіченій формі.
Як фіксують словники, в загальнонародній мові є фразеологізм j-m Lob und Preis singen — хвалити, вихваляти кого-небудь. У творах письменника зустрічається усічена форма ФО Lob singen. У словниках знаходимо фразеологізм auf den Beinen sein — буїи на ногах, а В. Бредель інколи опускає дієслово sein у цій ФО. Наприклад: ...von Morgen bis auf die Nacht auf den Beinen («Die Väter»).
Цей спосіб утворення фразеологічних варіантів сприяє динамічності дії. Вживаючи ФО в усіченій формі, автор передає характерні особливості розмовної мови, де фразеологізми досить часто вживаються в неповній формі.
Замість фразеологізму sich zwischen zwei Stühle setzen — опинитися в скрутному становищі автор вживає скорочену форму: zwischen zwei Stühle — (він сидить) між двома стільцями. Для стислості і наочності зображення письменник опускає дієслово gehen у фразеологізмі durch dick und dünn gehen — іти напролом; йти у вогонь і в воду за ким-небудь.
Інколи один і той же фразеологізм зазнає кількох змін. Наприклад: eine Last vom Herzen замість ihm fiel eine Last vom Herzen. У словниках зареєстрований фразеологізм ein Stein fiel mir vom Herzen — у мене відлягло від серця. У цьому випадку відбувається не тільки заміна компонентів і скорочення ФО, а й заміна її граматичної форми. Речення набуває форми субстантивного словосполучення.
Усічення форми фразеологізмів широко використовується в творах В. Бределя. Воно зумовлене певним стилістичним завданням — наданням ФО більшої експресивності.
Переосмислення фразеологізму при стабільності його лексико-граматичної структури. Так, наприклад, ФО seine Nase in etwas stecken має значення втручатись в чиї-небудь справи, die Nase in etwas stecken — уткнути ніс, уткнутись носом (в книгу). У творах В. Бределя цей вираз вживається в значенні загляну ти всюди, перевірити наявність кого-небудь. Наприклад: Er befahlt, das Unterste nach oben zu kehren und in jeden Winkel die Nase zu stecken («Ein neues Kapitel»).
Незважаючи на свою сталість, фразеологізми сприймаються лише в контексті, у взаємодії з оточуючими їх словами. Цим і зумовлена поява додаткових смислових відтінків або оновлення експресивного забарвлення того чи іншого фразеологізму.
Вживання фразеологізму паралельно з вільним сполученням слів. Цим оригінальним способом автор користується з метою створення певного стилістичного ефекту. Наприклад, поряд з фразеологізмом ein häßliches Wort nicht in den Mund nehmen — не говорити поганих слів автор вживає вільне словосполучення nicht in den Mund nehmen.
Всі способи індивідуально-авторського перетворення фразеологізмів можна об’єднати в дві групи: а) ФО зазнає будь-яких внутрішніх змін; б) лексико-граматична структура ФО залишається без зміни, а переосмислення ми знаходимо в контексті.
Утворення індивідуальних фразеологічних варіантів свідчить про те, що в мовній діяльності фразеологізми виходять за межі спаяності певних компонентів і вступають у фразеологічні сполучення з новими словами.
Фразеологія творів В. Бределя стверджує життєвість фразеологізмів і постійне оновлення їх семантико-стилістичного характеру.
Л-ра: Іноземна філологія. – Львів, 1976. – Вип. 41. – С. 66-71.
Твори
Критика
