15.10.2020
Степан Пушик
eye 144

Степан Пушик. ​Сонечко

Степан Пушик. ​Сонечко

Стоїть світлиця,
Як веселиця.
Стоїть криничка —
Вмивати личко.

Стоїть дівчатко,
Мов калинятко:
Рум’яне личко!
Чорні косички,
Очі — зірнички.
— Як тебе звати? —
Хлопчик питає.
— А я не знаю,—
Відповідає.

Покликав друзів,
Стали гадати,
Як би назвати.

— Кого ти любиш?
— Маму і сонце.
— Сонечком будеш! —
Сказали хлопці.

Біографія

Твори

Критика

Читайте также


Выбор читателей
up