Ні, не тебе так щиро я люблю...
(З М. Лермонтова)
Ні, не тебе так щиро я люблю,
І не краса твоя мені сіяє,
В тобі минуле щастя виринає,
Минулу муку я люблю свою...
Як іноді на тебе я дивлюсь,
Ті очі довгим поглядом пильную,
Тоді веду розмову таємную,
Та не з тобою серденьком ділюсь.
Я згадую колишній любий час,
У обрисах твоїх шукаю я другії,
В устах живих — уста, давно німії,
В очах — огонь, що вже давно погас...
