Війна, кохання, перемога. Валентина Мала

ЗИМА БУЛА, ЧИ НЕ БУЛО

Зима  була,  чи  не  було?
В  повітрі  пахне  
Вже  весною...
Моє  із  затишком  село  
Ще  спить,  
А  зорі  сяють  як...красою!  

Все  грає  з    небом    річки    бриз.
Ось-ось  ще  трішки
Й  річка  скресне,
Дивлюсь  з  вікна  я  зверху  вниз,
Як  той  рибак  сидить  й  не  мерзне??

Вражає  цей  яскравий  блиск
І  місяць  мовби  та  тареля,
В  комині  трісок  легкий  тріск,    
І  світло  лиш  в  одній  оселі...

Не  спить  там  жінка  ,
Бо  вона  
В  молитві  молиться
За  сина...
Коли  ж  ця  клятая  війна    
Пройде,  закінчиться
Лавина???

Зима  була,  чи  не  було?
Рік  промайнув-
Важкий  ,  печальний.
Тримайся,  з  затишком  село!
Красиве,  ще...
Сентиментальне....

УКРАЇНА- ЦЕ МИ

Україна-  це  Я!
Це  веселка  у  лузі,
Різнобарв'я  степів,  
колориття  лісів,
І  джерельна  вода
В  словотворчому  смузі,  
Гул  трембіт  й  Кобзарів
І  квітучість  садів.

Україна-  це  ТИ!  
Дух  єднання  й  свободи!
Непоборність  в  боях  ,
МІЦЬ  і  велич  в  піснях!
Правда  й  Істина  в  справах,
І  Славутича  води,
І  козацьке  могуття,
Гурт  і  Слава  в  чинах!

Україна  =  ЦЕ  МИ! 
В  руках=  СИЛА  й  завзяття!
Доброта  й  волонтерська,
Пульсуюча  кров!  
Мужні  ВОЇНИ  СВІТЛА  
Й  мечі  із  багаття,
Совість,  мудрість, Культура
І  вічна  Любов!  

І ПРИЙДЕ ЧАС

І    прийде  час,
Що  згинуть  воріженьки!
А  дзвін  фанфар  розбудить  білий  світ
Та  полетить  на  плеса  Лелі-неньки
І  розіб'є  вчорашній  моноліт.

І    прийде  час!  
І   розцвітуть  каштани.
Мільярди  свічок-символів  столиць
Співатимуть  всім  переможцям  шану
Та  фіміам  поллється  із  каплиць!

І  прийде  час!
Вік  Сили  й  Перемоги!
Відродження  і  трансформацій  час!
Відкриються  для  всіх  нові  дороги.
І  запрошу  я  Вас  на  білий  вальс...

КОЛИ ЇЇ ЗОВСІМ НЕ ЖДЕШ

Коли  її  зовсім  не  ждеш,
Вона  зненацька  так  приходе...
Із  нею  брід  перебредеш
І  навіть  там, нема  де  броду.

І  зорі  падають  з  небес  отим,
Хто  підставляв  долоні,
Із  нею  пень-  трухлій  воскрес
В  її  обіймах,  у  полоні.

Із  нею  час-  пливе  повз  нас,
Ми  розчиняємось  в  цілунках
І  віддаємось  без  прикрас
І  утопаємо  в  чарунках.
 
Вона  не  пройде  крізь  віки.
У  кого  є-  дарує  крила.
Із  нею  в  кольорі  роки,
І  до  життя  -  чарівна  сила.

Із  нею  хмарний  день  без  хмар,
Усе  мов  той  вареник  в  маслі,
І  ніби  всесвіту  владар  
оживить  Зірочки  загаслі.

І  дасть  смоковниця  плоди,
Щасливим  буде  кожен  ранок,
Дитячий  сміх  І  цвіт  садів
А  в  радість  І  сумний  світанок.

Коли  її  зовсім  не  ждеш,
Вона  зненацька  так  приходить.
Із  нею  все  перебредеш,
Навіть  і  там,  нема  Де  броду.

НАБЛИЖАЄМО    ПЕРЕМОГУ!

Шляхетністю,
мудрістю
Непохитністю!
НАБЛИЖАЄМО  ПЕРЕМОГУ  !
Єдністю,  Силою,
Відчайдушністю!
І  доцільністю!
НАБЛИЖАЄМО  ПЕРЕМОГУ  !
Впевненістю,
реальністю,  необхідністю!
НАБЛИЖАЄМО  ПЕРЕМОГУ!
Словом,  справою,
Хистом,  участю!
І  затятістю  !
НАБЛИЖАЄМО  ПЕРЕМОГУ  
Святістю,  досконалістю,
Неминучістю!!
Впертістю,
Щирістю  і
Терплячістю!
НАБЛИЖАЄМО  ПЕРЕМОГУ!
Правдою,  Вірою,
І  Добром!
Силою  духу  ,
Піснею  і  пером!
Молитвами  матерів,
І  їхніми  Оберегами,
Працею  волонтерів,
Мотиваційними
Тегами!
Мужністю  ЗСУ,
Захисними  секретами!
Впевненістю  командирів,
Сніговими    заметами!
Усім  єством,
вірністю,
Максимальною
Старанністю,
Товариством,  геройством,
великістю,
Нескореністю,
Людяністю
та
Довершеністю!
НАБЛИЖАЄМО  ПЕРЕМОГУ!!!

МІСТОК ВІД МИНУЛОГО В МАЙБУТНЄ

Базавлуцька  круча  край  села,
Небо  зоряне  над  головою  близько  
 І  шовковиця  на  кручі  не  мала
Й  гойдалка  між  віття    трохи  низько.

А  садок  бабусин      похмурнів.
Лиш  черешні  родять  дуже  рясно,
Хата  бабці-  історичний  дім.
Дихаєш  на  повні  груди. Як  прекрасно!

Очеретом  річка  заросла,
видно  з  кручі  поле  так  далеко,
Я  стою  на  кручі,  край  села.
Й  видивляюсь, де  живуть  лелеки  .

І  пройдусь  селом  ,  і  подивлюсь,
На  святі  кущі  тої  калини,
Червоніє    рясно  кожен  кущ,
Біля  двору  кожної  хатини.

Тут  на  вулиці  жила  уся  рідня.
Сестри  і  брати  бабусі  Васі*
Хто  живе  тепер,  чия  сім'я?
Я  не  знаю  й  не  написано  на  дасі.

Холодно,  вже  скоро  і  зима,
Топлять  печі  майже  в  кожній  хаті,  
Пахне  димом  вугільним  із  димаря
А  дахи  в  будиночках    картаті.

Чутно  скрізь  гучний  собачий  лай,
Ніби  на  непрохану...Стрічають...
Це  мій  милий  серцю,  рідний  край!
Насолоджуюсь,  Любуюсь  і  гуляю!

Через  річку  є  один  місток,  що
Пов'язує  одне  село  із  іншим.
Зараз  там  воєнний  пост- блочок,
І  на  цьому  -  посмурніла  пісня...

Десь  стріляють,..Чути  у  селі...
 Заховались  в  хатах  люди,  в  страсі.
І  не  видно  у  дворах  дітей  малих.
Лиш  машини  човгають  на  трасі.

Я  піду  через  місток  сама.
Рано  ще  і  трішки  іще  темно...
Вірю,  що  пройде  оця  "  чума",    та,
Що  вдерлася  на  українську  землю.

…Сонце  сходить  ,гине  чорнота,
Українське  світле, наше  Сонце!
Відродиться  рідная  земля!  
Й  звеселиться  кожнеє  віконце  !!!

ПРИСВЯТА  ВОЇНУ  ЗСУ

Я  взую  тебе  в  теплі  берці ,
В  зимовую  куртку  на  хутрі,
Молитимусь  за  мужнє    серце,
Величну  складу  увертюру.

Подякую  Бога  за  тебе,
Ти-  сам,  мовби  Боги  на  небі!
Проситиму  Вищих  в  потребі.
Щоб  був  ти  бронею,далебі.

Сліпучим  і  сяючим  Світлом,
Що  палить  ворожу  отару!
Залізним  наскрізь  Вояченьком,
Для  нас-  захисна  Ти  кошара.

Твій  дух-  хай  міцніє  щоденно!
У  м'язи  надходить  Надсила!
А  воля  твоя-  то  святенна,
Щоби  увесь  світ  освітила!!!!

Вперед,Святий  Янголе,  нуж-  бо!
Змітай  чорне  плем'я  вороже!
А  наша  Любов  й  Сила  Божа  
Тобі  у  борні  допоможе!

А  наша  Любов  Й  Сила  Божа,
У  лютій  борні  ПЕ-  РЕ-МО-  ЖЕ!

ПОЛЬОВИЙ БУКЕТ ДЛЯ СОЛДАТ

Я  зберу  волошки  і  ромашечки,  
васильки,дзвіночки  ,  деревій,
Запах  лікувальний
Завиграшений
Переб'є  воєнний  лиховій.

І  букет  солдатам  приготую  я,
Що  вертаються  додому  
із  війни.
Пелюстками  рани  порятую  їм,
Заспокою  ними  їхні  сни.

-  Валер'яно ,  м'ято ,  подорожнику-
Службу  воїнам -  
Синам  цим  зіслужіть.
Ви  ж  були  теж  в  них
Великі  бОржники
А  тепер  і  їм  допоможіть.

Боса  чимчикую  по  долині  я
Ледь  тримаю  польовий  букет,
І  на  полотні  
Ця      композиція  -
Спішимо    назустріч
Тет-  а-  тет.

Ми - ПЕРЕМОЖЦІ

Вірш-  афірмація
МИ-  Переможці
Ми-  Переможці!
ТАК  Є  І  ТАК  БУДЕ!
ЗБРОЯ  НАЙКРАЩА
У  НАШИХ  РУКАХ!
ВОЇНИ  СВІТЛА!
ОЗБРОЄНІ  ЛЮДИ!
Дух  Перемоги-
У  всіх  закутках!

Воїни-  скелі,
Воїни-  брили!
Воїни  Світла!
Змужніймо  в  бою!
Бог  Перемоги,
Дарує  нам  сили.
Зміцнює  міць
І  державну  броню!

Нас  захищають
Ангели  неба,
Бог  є  щитом
І  бронею
Броні,
В  єдності  сила!
-  Геть,вр@ж@  г@неб@!
Перемагаємо
Скрізь,  у  війні!!

Сила  у  діях,
Серцях,
Розрахунках.
Мудрість  у  мізках,
І  правда  в  єстві!
Захист  тотальний
В  моїх  обладунках
Тільки  вперед!!!!
ПЕРЕМОГА
В  війні!!!

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА

Коли  закінчиться  війна,  -
Радості  сльози  з  віч  поллються,
Бо  мир-  це  дорога  ціна,
Як    і  життя-  не  продаються.

Коли  закінчиться  війна-
Передивлюсь  пріоритети,
На  серці  буде  знов  весна,
Душа  ж  -  у  новому  памфлеті.

Коли  закінчиться  війна-
Зберу  родину  у  садочку,
Піднімем  келихи  вина  ,  
під  вишнею,
У  холодочку.

Коли  закінчиться  війна
-  пускатиму  
Свої  салюти,
Кричатиму  "  Ура!Ура!
І  щастя  буду
Оживляти  .

Коли  закінчиться  війна-
Згадаю  тих,
Хто  не  діждався,
Героїв  павших  імена,тих,
Хто  захищати  нас
Старався...

Коли  закінчиться  війна
-  провідаю  
Всіх  своїх  рідних,
І  міцно  обійму  сім'ю-
Наступні  дні  в  нас
Будуть  плідні.

Коли  закінчиться  війна-
Поїду  з  друзями  на  море.
Щоб  змити  гіркоту  до  дна ,
Змести  печаль  людську  і  горе.

Коли  закінчиться  війна-
Я  цінуватиму  всі  миті,
Не  буду  
Просто  я  одна;
Думки  забуду  пережиті...

Коли  закінчиться  війна-
У  парі  танго  затанцюю,
І  виросте  життя  ціна!
Й  нічого  вже  не  буде  всує!

Коли  закінчиться  війна...

МИ  РАЗОМ, ВСЕ    ГАРАЗД

Переплелись  важливі  всі  думки,
А  цінності  так  близько  на  поверхні,
Пропали  теми  про
Ремонти,
про  смаки,
Свята,розваги  -  все  війною  стерті...

Безсонні  ночі  і  тривожні  дні-
Звуки  сирени  крають  ножем  душу...
Молюсь  до  Бога
у  страшній  імлі,
Сльозами  сни  дитячі  не  порушу.

Й  Мій  світлоносцю *,
Втримайся,
прошу,
Тебе  молитвами
Давида    я  прикрию.
За  тебе  ангелів  небесних  попрошу,
Хай  стануть  вороги  
Зовсім  безсилі!

Я  вірю  в  мир ,у  світло,
доброту!
Їх  промовлятиму
Я  зранку  і  до ночі!
Можливо  небеса
Почують  "  простоту",
Й  слова  перетворяться  на  пророчі.

Жалкую  ж  дуже  за  "вчорашнім  "днем,
Де  мали  ми  такі  смішні  проблеми...
Які  не  порівняти...
із  вогнем,
Воєнним  лихом  -  надстрашної  теми.

Клубок  звіриний  шириться  й  росте.
Його  здолати  можуть  тільки  Боги,
І  сильна  віра  наша  у  святе,
Очистить  наші  нелегкі  дороги.

Пишу,
дзвоню,
молюся  і  тулюсь
До  самих  рідних  серцю  і  єдиних,
Допоки  
віра  є-
Я  не  здаюсь!
На  варті    ЗСУ
І  Україна!

Так  цінне  у  цій  дикій  темноті  -
Увага  ,обіймання  і  підтримка.
І  слово  рідне  ,
коротко:
- Як ти?
-  Ми  разом,
все  гаразд,
моя  дитинко...

*  тут-  український  воїн,борець  за  світло,носій  світла.