Війна, кохання, перемога. Чухно Євгенія

Я чую, як на кухні
Мені за радикальність
Закидує сім'я:
"Не бачила ти смерті,
Страшну війни реальність,
У Бучі не була,
Не кидалась під танки,
Не гнала окупантів,
Протестів не вела.
Яке ти маєш право
Тоді, за бездіяльність
Судити москаля?"
Я чую, як на кухні
Мені за радикальність
Закидує сім'я.

А хочу чути українську.

– Не з тими ти воюєш,
Він каже правду, браво!
За це його під суд!
– В'язниця це так страшно
Як розстріл громадянських
Та інші звірства тут?

До речі, а хто ж винен,
Що в них режим кривавий?
А винна їхня суть.
Носіть стрічки зелені –
Ви зміните державу!
Неоціненний труд!

Мені все зрозуміло
І лиш одне цікаво:
На справедливу лють,
Язик не розуміти,
Чи мала би я право,
Казати бруд на бруд,
Якби мене зґвалтували?