Війна, кохання, перемога. Софія Федина

Коли замовкнуть всі з усіх гармати,
Коли ти скажеш, що закінчилась війна,
Або не так - "Ми переможці!" - я буду ридати!
І плакати з надриву власного нутра...

Коли замовкнуть всі з усіх гармати,
Коли ти скажеш: "Повертаюсь вже на днях" -
Я буду дні, мов вічність серцем рахувати,
В секундах міряти твоє й моє життя...

Коли замовкнуть всі з усіх гармати,
Коли ти поруч будеш, а не "на нулі",
Я не захочу тижнями, напевно, спати,
Лиш бути киснем, бути просто у тобі...

Коли замовкнуть всі з усіх гармати,
Коли ти скажеш, що закінчилась війна,
Я буду тихо образ Пресвятої цілувати
І плакати з надриву власного нутра...