Концептосистема ідіодискурсу Роберта Бернса

А. М. Приходько, Н. В. Семьонова

Мета. Художній текст є складним і багатоаспектним об’єктом філологічного аналізу, який уможливлює множинність підходів до його тлумачення. Нові імпульси у філологічному вивченні художнього тексту пов’язані з розвитком наративного та когнітивного напрямів у сучасному гуманітарному знанні, котрі дають змогу досліджувати відображену в художньому тексті індивідуальну картину світу автора-творця крізь призму художньо-естетичних концептів.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики особливо актуальними стають питання взаємодії мови та мислення, мови та культури, мови й етносу. Оскільки мислення посідає чільне місце у процесі формування мовної картини світу, важливу роль у лінгвістичних дослідженнях останніх десятиліть відіграє когнітивний напрям, за допомогою якого функціонування мови розглядається як різновид пізнавальної діяльності, а концепт є основною одиницею, що інтегрує в собі мову та культуру в їх взаємопроникненні.

Ключові концепти культури займають важливе місце в колективній мовній свідомості, тому їхнє дослідження стає надзвичайно актуальною проблемою. Характеристика базисних індивідуально-авторських концептів Роберта Бернса з лінгвоаксіологічних позицій і стала метою цього дослідження.

Досягнення встановленої мети включає розв’язання таких завдань, як визначення поняття «концепт» із подальшим з’ясуванням специфіки терміна «концептуальна система», опис концептосистеми ідіодискурсу Р Бернса та її невід’ємних структурних елементів, а також аналіз ціннісних орієнтирів, що становлять основу індивідуально-авторської картини світу.

Методи, застосовані під час виконання дослідження, включають контекстуальний та концептуальний аналізи, метод суцільної вибірки, описовий метод.

Результати. Проведене дослідження дає змогу отримати результати, які свідчать про те, що ментальну організацію творів Р Бернса, де зосереджена сукупність усіх концептів, становлять такі концепти: LOVE, FRIENDSHIP, FREEDOM, HONOR, POVERTY, JOY, HYPOCRISY, LABOR, NOBLES, які наділені різними аксіологічними характеристиками. Ціннісні орієнтири, якими Р Бернс оперує у своїх творах, - це осуд жорстокості класу знаті, презирливе ставлення до матеріального блага та накопичення, але співчуття до бідняків, шанобливе ставлення до дружби, вірність братньому духу і щирій любові, а також затвердження рівності та свободи людей, честі та почуття людської гідності.

Висновки. Концептуальну систему ідіодискурсу Р Бернса становлять концепти, які наділені позитивними і негативними аксіологічними характеристиками: концепти LOVE, FRIENDSHIP, FREEDOM, HONOR, JOY - позитивно-ціннісні; концепти NOBLES, HYPOCRISY - негативно-ціннісні; концепти POVERTY, LABOR - амбівалентно-ціннісні.

Ключові слова: концептуалізація, концепт, лінгвоаксіологія, аксіологічна характеристика, картина світу, художній текст.

Purpose. LT is a complex and multifaceted object of philological analysis, which allows for a plurality of approaches to its interpretation. New impulses in the philological study of literary text (LT) are associated with the development of narrative and cognitive trends in modern humanities. These trends allow studying the individual demiurge’s worldview reflected in LT through the prism of artistic and aesthetic concepts.

At the current stage of linguistics development, the issues of interaction between language and thinking, language and culture, language and ethnicity are especially relevant. As thinking plays a leading role in the process of forming a linguistic worldview, an important role in linguistic research in recent decades is played by the cognitive direction, through which the functioning of language is seen as a kind of cognitive activity, and the concept is the basic unit integrating language and culture.

Key concepts of culture have an important presence in the collective language consciousness, so their study becomes an extremely important issue. Characterization of the Robert Burns’s basic individual-authorial concepts from the linguo-axiological standpoint became the purpose of the study.

To achieve the purpose, one must solve problems such as framing the term “concept” with further defining the term “conceptual system”, description of the R. Burns’s idiodiscourse conceptual system and its integral structural elements, as well as the analysis of the values that form the basis of the individual-authorial worldview.

Methods used during the study include contextual and conceptual analysis, the continuous sampling and descriptive methods.

Results. The mental organization of the R. Burns’s works, which concentrates the totality of all concepts, consists of the following concepts: LOVE, FRIENDSHIP, FREEDOM, HONOR, POVERTY, JOY, HYPOCRISY, LABOR, NOBLES, which are endowed different axiological characteristics. The values that R. Burns uses in his works are condemnation of the nobles cruelty, contempt for material wealth and accumulation of savings, but compassion for the poor, respect for friendship, fidelity to brotherhood and sincere love, as well as the assertion of equality and freedom, honor and sense of human dignity.

Conclusions. The conceptual system of R. Burns’s idiodiscourse consists of concepts that are endowed with positive and negative axiological characteristics: the concepts of LOVE, FRIENDSHIP, FREEDOM, HONOR, JOY have a positive value; concepts NOBLES, HYPOCRISY have negative-value; concepts POVERTY, LABOR are ambivalent-value.

Key words: conceptualization, concept, linguoaxiology, axiological characteristic, worldview, literary text.

Вступ

Концептуальний корпус мови не є однорідним у плані своєї організації, характеру образів, що викликаються, ступеня валоризації та, відповідно, інтеріоризації в лінгвокультурній свідомості. Не є він однорідним і з погляду законів сполучуваності та шляхів комбінування концептів між собою. (Приходько, 2008: 212). Тому певних наукових розвідок вимагає проблема їхнього системного устрою, що задається законами категоризації й концептуалізації дійсного та уявного світів, оскільки саме мислення передбачає категоризацію предметів думки, а категоризація - упорядкування її об’єктів.

Так чи інакше будь-які наукові розвідки в області концептології зачіпають і питання систематизації. Д.В. Бірюкова (Бірюкова, 2016), А.О. Кузьменко (Кузьменко, 2017), Н.В. Шапочка (Шапочка, 2018), О.О. Черник (Черник, 2019) услід за А.М. Приходьком (Приходько, 2013) наполягають на дискретному розумінні концептуальної системи (далі - КС) і говорять про її «ієрархічність». Відповідно до цього КС - складне ментальне утворення, в якому вирізняються одиниці висхідного і спадного рівнів абстракції, ієрархічно пов’язані між собою відношеннями гіперо-, гіпо-, мезо- і катанімії.

Ментальна цілісність КС базується не лише на спільних поняттєвих, образних та оцінних ознаках концепту, а й на їх сполучуваності (Кузьменко, 2017). Очевидним є той факт, що КС будь-якого художнього дискурсу разом з її невід’ємними атрибутами - художнім концептом та ідіоконцептом - має естетичну сутність, образні засоби вираження, які зумовлені задумом автора-письменника, проте природа та структура такого концепту досі залишаються малодослідженими. Не є винятком і КС ідіодискурсу Р. Бернса. Це й зумовлює актуальність цієї розвідки.

Творчий шлях і біографія шотландського поета XVIII ст. Р. Бернса (1759-1796) привертали раніше і продовжують привертати увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних філологів, як А.С. Орлов (Орлов, 1939), Б.І. Колесніков (Колесников, 1967), А.А. Єлістратова (Елистратова, 1957), О.С. Вистропова (Вьістропова, 2012) та ін.

Р. Бернс створив самобутню поезію, в якій оспівав шотландську природу, сільське життя, селянську працю, народ і свободу, безкорисливу й самовіддану любов і дружбу. Творчість поета стверджує особисту гідність людини, яка ставиться вище титулів і багатства. Доцільність цього дослідження зумовлена, з одного боку, соціальною спрямованістю творів шотландського поета, а з іншого - їхньою високою художньою цінністю.

Характеристика базисних ідіоконцептів Р. Бернса з лінгвоаксіологічних позицій, що й стала метою статті, видається вкрай важливою. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань, як визначення ключових одиниць концептології - «концепту» та «концептуальної системи» задля виокремлення КС ідіодискурсу Р. Бернса та її невід’ємних структурних елементів, а також опис особливостей ціннісних орієнтирів базисних концептів автора.

Методологічно розвідка спирається на контекстуальний та концептуальний аналізи, метод суцільної вибірки, описовий метод.

Концептосистема в сучасній когнітивній лінгвістиці

Результатом концептуалізації є формування КС. На думку О.О. Селіванової, КС - це система концептів у свідомості людини або колективній свідомості етносу, що відтворює у вигляді структурованих й упорядкованих знань уявлення про світ, дійсність і результати внутрішнього рефлексивного досвіду (Селіванова, 2008: 405). КС фіксує інформацію, яка поступає до неї в мовній і невербальній формі різними шляхами: від органів чуття, у результаті осмислення, на підставі інтуїції, позасвідомих процесів або у функціональному континуумі взаємодії різних пізнавальних механізмів (Селіванова, 2008: 405-406).

КС може мати індивідуальний і колективний характер. Колективна КС представлена в етносвідомості як узагальнення колективного досвіду певного етносу, що дає змогу його представникам ідентифікувати себе. У такому розумінні поняття КС відповідає терміну «концептосфера» Д.С. Лихачова, який розглядав її як сукупність концептів нації та доводив: що багатшими є культура нації, її фольклор, література, наука, образотворче мистецтво, історичний досвід, релігія, то багатшою є концептосфера народу (Лихачев, 1997: 280-287).

Для дослідження дискурсивного простору релевантним є дискретне розуміння КС, яке дає змогу говорити про такі вкладені одна в одну ментальні величини, як мегаконцепт с макроконцепт с гіперконцепт с мезоконцепт с катаконцепт (за шкалою убування), що є дійсним і для певного текстового простору (Приходько, 2013: 184).

Тобто КС - це ментальний рівень або ментальна організація, де зосереджена сукупність усіх концептів, даних розуму людини і їх впорядковане об’єднання. Вона є системою думок і знань про світ, відображає пізнавальний досвід людини на домовному та на мовному рівнях, не зведених до лінгвістичної сутності.

Концептуальна система Р. Бернса

КС - це певним чином упорядкована сукупність усіх концептів, наявних у картині світу окремої мовної особистості. Вона є системою думок і знань про світ, в якій відбито ціннісні орієнтири людини. Повною мірою це стосується й такої видатної особистості, якою був і залишається Р. Бернс.

Індивідуально-авторська КС Р. Бернса охоплює такі концептуальні домінанти, як love «кохання/любов», friendship «дружба», freedom «свобода», honor «честь», poverty «бідність», joy «радість», hypocrisy «лицемірство», labor «праця», nobles «вельможі», втілені й актуалізовані різними мовними формами. Ці концепти були визнані ментальними домінантами ідіодискурсу Бернса на основі таких критеріїв: частотність актуалізації (первинний критерій), багатозначність, семантична ускладненість, максимальна реалізація в тексті різних типів зв’язків між ними (парадигматичних, синтагматичних, словотворчих).

Концепт love є чи не найбільш частотно представленим в індивідуально-авторській картині світу Р. Бернса. На тлі узуального розуміння феномена «кохання» («дуже сильне почуття симпатії та турботи про когось | щось, осо-бливо члена вашої родини чи друга; сильне почуття романтичного потягу до когось» (OALD)) в індивідуально- авторському баченні Р. Бернса чітко екстеріоризується система таких ціннісних love-пріоритетів, як світле, соняч-не почуття (Love’s the cloudless summer sun), почуття насолоди від близькості (дотику до губ коханої - my hinny bliss upon the lips of Anna), безрозсудне й віддане почуття до дівчини (But boundless oceans, roaring wide | Between my Love and me, | They never, never can divide | My heart and soul from thee /“From Thee Eliza”/(The Complete Works of Robert Burns), почуття, що має бути таємним і прихованим від чужих очей (At kirk, or at market, whene’er ye meet me, | Gang by me as tho ’thatye car'd na aflie; | But steal me a blink o ’your bonie black e’e ... /“Whistle, And I'll Come To You, My Lad”/), небажання ділити кохану ні з ким (Aye vow and protest that ye care na for me, | And whiles ye may lightly my beauty a-wee; | But court na anither, tho ’jokin’ ye be, | For fear that she wile your fancy frae me ... /“Whistle, And I'll Come To You, My Lad”/), почуття, що приносить печаль і розчарування й лишає шипи (Wi ’lightsome heart Ipu’d a rose, | Upon its thorny tree; | But my fause Luver staw my rose | And left the thorn wi ’me ... /“Banks O 'Doon - First Version”/), священний запал (the sacred lowe), недозволене, спокусливе блукання (th’illicit rove).

Зміст концепту friendship («відносини між друзями; почуття чи стосунки, які мають друзі; стан, в якому перебувають друзі» (OALD)) наділений у Р. Бернса такими ознаками, як почуття товариськості, дружні чи мирні відносини, прихильність, згода, спорідненість, близькість, угода, узи: доброта або допомога, надані будь-кому. friendship - готовність підтримати свого товариша, розділити з ним його негаразди й життєві труднощі, простягнувши йому свою руку допомоги (If friendless, low, we meet together, | Then, sir, your hand - my Friend and Brother /“A Dedication to G**** h******** Esq”/), «відданість», «важкі випробування», «братній дух» (And there's a hand, my trusty fi ere! /“Auld Lang Syne”/).

Важливе місце в ментальному світі Р. Бернса займає й концепт freedom («влада або право робити чи говорити те, що забажаєш, без нарікань інших; не бути ув’язненим чи рабом; держава, якою не керує іноземний чи жор-стокий уряд» (OALD)). Ціннісною домінантою цього ментефакту у Р. Бернса є почуття гордості до своєї малої батьківщини (Каледонії), захоплення незалежністю Шотландії (Thus bold, independent, unconquer'd, and free, | Her bright course of glory for ever shall run: | For brave Caledonia immortal must be; | I’ll prove it from Euclid as clear as the sun.../‘Caledonia - A Ballad”/). Система його ліберальних орієнтирів сформована почуттям патріотизму, відваги, прагненням відстояти свободу навіть на полі битви. Пріоритетом freedom Р. Бернса та його героїв є бажання відстоювати права людини, право впливати на навколишній світ і право на незалежність. Важливий образ, що актуалізує цей концепт, - груповий портрет безпритульних, знедолених бродяг, які не позбавлені почуття гідності, жадають життя, здатні веселитися, дружити і любити. Атрибути свободи безпритульних жебраків - це запаси, мішки та гаманці. Свобода в індивідуально-авторській картині світу Р. Бернса має неабияку цінність.

Концепт joy («почуття великого щастя; людина чи річ, через яку ви відчуваєте себе дуже щасливими» (OALD)) асоційований із національною гастрономією: густо паруючим пивом (nappy - ale), блюдом хаггіс (haggis), що парує та видає аромат, із шотландським віскі (Scotch Drink), музичним інструментом (hornpipes «волинка»), танцями (jigs «джига», reels «рилз», strathspeys «страспей»). Концепт JOY є позитивно зарядженим у Р. Бернса.

Одним із важливих для ідіостилю Р. Бернса концептом є honor. Для нього - це не просто «хороша репутація; повага з боку інших людей; обізнаність і виконання моральних обов’язків» (OALD), а риса, завдяки якій людина має право називати себе людиною. Навіть кохання не стоїть вище за честь, парубок може залишити спроби покорити дівчину, знаючи про її зневажливе ставлення до його статусу і бажання вийти заміж за більш заможну людину. Для Р. Бернса важлива не лише зовнішня краса, а й внутрішній світ, чесне, незаплямоване ім’я. Пор.: Had you the wealth Potosi boasts, or nations to adore you, | A cheerful honest-hearted clown I will prefer before you; [For] without an honest manly heart, no man was worth regarding /“Song”/.

Концепт labor («робота, особливо фізична робота; завдання чи період роботи; люди, які працюють або надаються для роботи в країні чи компанії» (OALD)) виявляє асоціації з шотландським селянином і/або з селянською сім’єю (The toil-worn Cotter frae his labour goes, | - This night his weekly moil is at an end... / ‘The Cotter Saturday night”/). Ціннісні складники цього концепту позначені у Р. Бернса такими параметрами: безперервність тяжкої праці, а також відданість нелегкій роботі й дотримання порядку, підпорядкування своїм господарям у виконанні повсякденних справ. Лексема eydent (assiduous, diligent) «старанний», «ретельний» є авторським маркером відданого ставлення селян до їхньої повсякденної роботи, наполегливої праці (Their master’s and their mistress ’command, \ Theyounkers a 'are warned to obey; \And mind their labours wi 'an eydent hand, \And ne’er, tho' out o 'sight, to jauk or play .../“The Cotter Saturday night”/). У фрагменті Think ye, that sic as you and I, \ Wha drudge an ' drive thro 'wet and dry, \ Wi' never-ceasing toil; \ Think ye, are we less blest than they, \ Wha scarcely tent us in their way, \ As hardly worth their while? /“Epistle To Davie, A Brother Poet”/ за допомогою використання гіперболи “thro 'wet and dry’ Р Бернс навмисно перебільшує безправність героїв, посилюючи експресію їхньої нелегкої долі.

Концепт poverty («буття у злиднях» (OALD)) автор пов’язує із чесністю й називає жалюгідним того, хто її соромиться (Is there, for honest poverty \ That hings his head,and a' that; \ The coward slave, we pass him by \ We dare be poor for a' that! \ The honest man, tho’ e’er sae poor, \ Is king o' men for a' that. \ But an honest man's aboon his might \ Guid faith, he mauna fa' that! /“Song - For a’ that and a’ that”/). У баченні Р. Бернса концепт тісно перетинається із честю, яка є дорожчою за усі багатства. І попри те, що людина бідна матеріально, духовно, вона вища за всіх вельмож. Поет зневажає неправедно нажите багатство, в його очах на справжню повагу заслуговує бідна, але чесна людина. Гідність - у розумі та працьовитості, вважає Бернс. Шовковим платтям не можна прикрити дурість, в дорогому вині не втопити підлість. Бідність і гідність у художньому світі поета йдуть пліч-о-пліч.

Концепт hypocrisy («поведінка, яка не відповідає моральним стандартам або не відповідає думкам, які хтось стверджує, що має» (OALD)) асоціюється в Р. Бернса з церквою, церковним одягом, священнослужителями (But Igae mad at their grimaces, \ Their sighin, cantin, grace-proud faces, - \ Their three-mile prayers, an 'half mile graces, - \ Their raxin conscience ... /“Epistle Те The Rev. John M'math”/). Р. Бернс висловлює своє презирство до клерикалів, дає негативну оцінку їх діям, способу життя й поведінці - зокрема, за допомогою епітетів типу grace-proud faces, three-mile prayers, half-mile graces, raxin conscience. Продажність, безчестя та лицемірна мова служителів церкви є чужими для Р. Бернса. Його герой - волелюбний бідняк із чистим серцем, що не прагне дотримуватися церковних канонів, але відвертий у своїх душевних поривах, помислах і вчинках. Поет відчуває гнів і не приховує свою негативну оцінку дій, способу життя й поведінки антигероїв, якими є лицеміри в церковному вбранні.

Концепт nobles («людина, яка походить із сім’ї високого соціального рангу; дворянин» (OALD)) наділений в індивідуально-авторській картині світу Бернса специфічними негативно-оцінними ознаками. Він засуджує дозвільний, аморальний спосіб життя знаті (Whore-hunting amang groves про 'myrtles: \ Then bowses drumlie German-water, \ To так himsel lookfair an’ fatter ... /“Twa Dogs”/). Образні складові частини концепту зводяться до таких: заможний міський дворянин із великим пузом, гордовитий феодал-лорд із блискучою тростиною, представники знаті, перекидаються на вечірках у карти й займаються розпустою. У часто використовуваному ним слові drumlie «каламутний» втілено весь бруд вчинків, здійснюваних знаттю, їхній аморальний спосіб життя і негативне ставлення поета до цієї соціальної групи. Лексемами fair an ’fatter «красивий», «вгодований» автор характеризує зовнішній вигляд аристократів, підкреслюючи їх орієнтацію на тілесні задоволення, а не турботу про стан душі.

Висновки

У контексті розуміння концепту як згустку культури у свідомості людини, а концептосистеми - як певним чином дискурсивно упорядкованої сукупності концептів доцільно вважати концепти love, friendship, freedom, honor, poverty, joy, hypocrisy, labor, nobles базовими для ідіодискурсу Р. Бернса. Водночас вони є набором його ціннісних орієнтирів як такі, що становлять індивідуально-авторську картину світу, систему думок і знань, відбивають власний пізнавальний досвід.

Концептуальну систему ідіодискурсу Р. Бернса становлять концепти, які наділені позитивними (love, friendship, freedom, honour, joy) і негативними (nobles, hypocrisy) аксіологічними характеристиками. Чільне місце посідають у цій системі посідають й амбівалентно марковані концепти (poverty, labor).

Концептосистема ліричного напряму ідіодискурсу Р. Бернса пов’язана з моральними рефлексіями осуду та неприйняття жорстокості можновладців, які експлуатують бідняків, дозвільного способу життя знаті, безчестя лицемірів, вбраних у церковний одяг. Р. Бернс висловлює презирство розкоші, матеріальному благу і накопиченню, гнів щодо вельмож і церковнослужителів, які підносять Бога і досягають перемоги ціною життя багатьох людей із простого народу. Поет цінує шанобливе ставлення до дружби, вірність братньому духу і щирій любові, а також стверджує рівності та свободи людей, честь і почуття людської гідності.

Запропонований лінгвоаксіологічний аналіз ідіостилю Роберта Бернса може бути в перспективі основою лінгвопрагматичного опису ідіостилів інших авторів - представників різних епох, лінгвокультур та ідейно-художніх напрямів, що може посприяти подальшому усвідомленню механізмів, прийомів і технік індивідуально-авторського мовлення.

Література:

Бірюкова Д.В. Інтратекстові описи інтер'єру в англомовному художньому дискурсі (на матеріалі прозових творів XIX - XX ст.) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. Київ, 2016. 20 с.
Выстропова О.С. Концепты «любовь», «свобода», «честь / достоинство» в творчестве Р. Бёрнса. Известия Волгогр. гос. пед. университета. Сер.: Филологические науки. 2012. № 6 (70). С. 83-86.
Елистратова А.А. Роберт Бёрнс. Критико-биографический очерк. Москва : Художественная литература, 1957. 157 с.
Колесников Б.И. Роберт Бернс. Очерк жизни и творчества. Москва : Просвещение. 1967. 240 с.
Кузьменко А.О. Лінгвоспецифічні властивості інфантичних віршованих текстів (на матеріалі англомовних творів для дітей дошкільного віку) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2017. 20 с.
Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. Москва : Academia, 1997. С. 280-287.
Орлов С.А. Бёрнс в русских переводах. Ученые записки ЛГПИ им. Герцена. Ленинград : ЛГПИ 1939. Т. XXVI. С. 225-255.
Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя : Прем’єр, 2008. 332 с.
Приходько А.Н. Концепты и концептосистемы. Днепропетровск : Белая Е.А., 2013. 307 с.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля, Київ, 2008. 712 с.
Черник О.О. Концептосистема ідіодискурсу Дена Брауна. Теорія і практика сучасної науки. 15-16 травня 2019 р. Київ : «Міжнародний центр наукових досліджень», 2019. С. 48-50.
Шапочка Н.В. Когнітивно-комунікативна організація текстів німецьких народних пісень : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2018. 20 с.
The Complete Works of Robert Bums, with glossary translation of harder Bums words into German, French, Spanish, and American. URL: http://www.robertburns.org/works.
Oxford Advanced Learner’s Dictionary. URL: http://www.oup.com/elt/oald (дата звернення: 12.10.2020).