Особливості українського перекладу твору Трумена Капоте «З холодним серцем»

Ю. О. Чирва

Стаття присвячена особливостям перекладацької інтерпретації першотвору «З холодним серцем» Трумена Капоте українською мовою.

Ключові слова: Трумен Капоте, роман-репортаж «З холодним серцем», інтерпретація, першотвір.

The article deals with the peculiarities of the transaltion of the authentic text «In Cold Blood» by Truman Capote into Ukrainian.

Keywords: Truman Capote, the reporting novel «In Cold Blood», interpretation, the authentic text.

Трумен Капоте, як зазначає О. Звєрєв, «органічно увійшов у багату іменами літературну школу і не загубився серед інших її представників, а це ж були видатні, давно вже відомі письменники - Фолкнер, Уоррен, Маккалерс» [1, с. 23]. Творчість цього письменника, журналіста посідає особливе місце в американській літературі. Його «нефікційний роман» («nonfiction novel») «З холодним серцем. Правдива історія одного вбивства та його наслідків» («In Cold Blood. A True Account Of Multiple Murder», 1965) одержав світове визнання та став своєрідним відображенням літературно-художніх і соціокультурних тенденцій, характерних для американської літератури 60-х років ХХ століття. Ця особливість творчості митця обумовила вибір запропонованої наукової розвідки, що є першою спробою аналізу перекладацької інтерпретації першотвору «In Cold Blood» українською мовою. Матеріалом для нашого дослідження послугував роман Т. Капоте англійською мовою (1993) та переклад його українською, виконаний В. Митро- фановим. З погляду сучасності ми прийняли до уваги перевидання книги 1977 року у зв’язку з деякою архаїчністю мови перекладу 1970 року видання. Спираючись на певні положення й ідеї українських та російських теоретиків та практиків перекладу (Н. Гарбовського, І. Кашкіна, С. Ковчанюка, В. Коптілова) та використовуючи окремі положення й дотичні до теми дослідження праці вітчизняних та російських літературознавців (Н. Денисової, Ю. Покальчука, О. Звєрєва), а також публікації в мережі Інтернет американських критиків (Д. Плімптона, Г. Ная), розглянемо інтерпретацію твору Т. Капоте як перевираження засобами української мови його смислового та концептуального наповнення.

У листопаді 1965 року у США у царині журналістики сенсаційний роман-репортаж «З холодним серцем» здобув справжній успіх. Крім власне роману, Капоте створив ціле дослідження. На 6000 сторінках нотаток Т. Капоте зібрав багаточисленні факти, свідчення сусідів, родичів, знайомих жертв злочину, поліцейських та самих убивць. У 1966 році в інтерв’ю з Д. Плімптоном він зізнався, що праця над твором займала «повні двадцять чотири години в день» [10]. Наслідком багатолітнього напруженого дослідження стала детальна реконструкція «життя і смерті» та аналіз психології убивць. У творі Т. Капоте спробував відповісти на питання: що саме привело їх до жорстокого злочину; чому вони виявилися спроможними спокійно і, власне, без будь-якої причини позбавити життя інших людей. «З холодним серцем» не досяг би сили художнього узагальнення, коли б в основі його не лежала аргументована думка, що жертвами у справі Клаттерів були не тільки вбиті, а й ті, хто вбивали. Книга стала справжнім бестселером. Гарольд Най писав у 1966 році: «Тепер я можу оцінити талант, з яким ти описав невелику сцену вбивства в Канзасі. Мене захопила оповідь, і я не міг припинити читати. В кінці першої частини я сказав дружині: «Їй-Богу, він дійсно написав ЩОСЬ!»[10]. «З холодним серцем» - шедевр», - оголосив критик Конрад Нікербокер у «Нью-Йорк Таймс» [9]. Загальний тираж книги перевищив «чотири мільйони примірників - показник небачений, коли ми говоримо про серйозну літературу. Книга була перекладена 25 мовами, включаючи африкаанс, каталонську, іврит», - читаємо у передмові до російського видання [2, с. 23].

Роман Т. Капоте не простий для інтерпретації: особливу роль у ньому відіграє інтонація. Роздуми в романі близькі до жанру філософської лірики. Свідченням чого є вже епіграф до книги (у першотворі епіграф мовою оригіналу) - фрагмент з «Балади повішених» Франсуа Війона:

«Братове, люди, сущі після нас,
Не майте проти нас у серці зла,
Вам бог сторицею віддасть,
Як зглянетесь на нас на бідолах» [пер. В. Митрофанов]

Без цього звернення до читача, без цієї інтонації - лірично схвильованої, відвертої, довірливої - не існує й самої книги. Отже, стилістичне мистецтво перекладача полягає також у створенні ритму твору, котрий впливає на емоційний колорит роману, відображає індивідуально-авторське сприйняття оригіналу перекладачем. Цим мистецтвом В. Митрофанов володіє прекрасно. Ритм створюється порядком слів, композицією цілого фрагменту тексту, логічними наголосами, пунктуацією. Наприклад, фрагмент з оригіналу твору і перекладу:

«Until one morning in mid-November of 1959, a few Americans - in fact, few Kansans - had ever heard of Holcomb. Like the waters of the river, like the motorists on the highway, and like the yellow trains streaking down the Santa Fe tracks, drama, in the shape of exceptional happenings, had never stopped there» [8, c. 5].

«До одного листопадового ранку 1959 року мало хто з американців, навіть і в самому Канзасі, чув про Голкомб. Драматичні, надзвичайні події поминали його, так само як і течія річки, як машини на автостраді й жовті поїзди, що мчать залізницею на Санта-Фе» [3, с. 206].

При порівнянні фрагментів можна побачити, що В. Митрофанов прекрасно володіє синтаксичною манерою письменника - будує складні речення з чіткими логічними наголосами, котрі відтворюють ритм оригіналу; ритм у поєднанні з інтонацією - сповільненою, поміркованою - створює особливий дух твору, який відчуває перекладач. Зіставляючи ритміку, бачимо, як взаємодіють у текстах прямі та переносні значення слів. Перекладач використовує такі мовні засоби, які допомагають зберегти колорит першотвору та індивідуальну стильову манеру автора. Для передачі колориту оригіналу інтерпретатор знаходить точні слова: колорит у творі то радісний, світлий, то сумний, похмурий. Спробуємо в наступному фрагменті простежити, як вдається В. Митрофанову відтворити колорит оригіналу:

«Nancy’s bedroom was the smallest, most personal room in the house - girlish, and as frothy as a ballerina’s tutu. Walls, ceiling, and everything else except a bureau and a writing desk, were pink or blue or white» [8, c. 56].

«Кімната Ненсі була найменша в будинку і найвиразніше особиста - таке собі дівоче помешкання, світле та веселеньке, мов платтячко балерини. Стіни, стеля і всі речі, окрім хіба одежної шафи й письмового столу, тішитиме зір рожевою, голубою та білою барвами» [3, с. 249].

Літературний переклад В. Митрофанова образно передає характер Ненсі.

Перекладач знаходить еквівалентні лінгвістичні та лексичні варіанти в українській мові, виявляючи при цьому великий літературний смак. Він не тільки передає зміст англійського вислову, але й його емоційне та експресивне забарвлення. Англійський вислів «a way of life, it wasn’t any gallon of ice-cream»[8, c. 131] перекладений як «життя було не мед» [3, с. 309]; «buckets of it»[8, c. 187] - «лило мов з відра» [3, c. 377]; «like a lizard at siesta» [8, c. 118] - «мов ящірка по обіді» [3, c. 301]; «the dough’s going-going-gone» [8, c. 118] - «кап-кап, та й нема» [3, c. 301]. Усю цю мовну щедрість оригіналу ми відчуваємо завдяки винятково уважному до стилю автора перекладачеві. Речення «Stood quiet» [8,c. 122] перекладається порівняльним зворотом, котрий характерний для української мови: «наче вкопаний» [3, c. 307]. Для підсилення експресії вирази, що прийняті в англійській мові, перекладаються характерними українськими, наприклад: «I almost conked» [8, c. 132] - «Мало дуба не врізав» [3, c. 310]; «clear as day» [8, c. 169] - «ясно як божий день» [3, c. 330]. В. Митрофанов вводить у текст перекладу додаткові фрагменти, наприклад: «подумати лишень» [3, c. 248], «так звані» [3, c. 325] тощо, котрі ми пояснюємо необхідністю розгортання оповіді для українського читача, і загалом відповідають мовній манері автора. А вислів «що то за птиця» [3, с. 330] не тільки образно передає зміст англійської фрази «I saw what he was» [8, с. 169], але й яскраво та влучно характеризує персонажа. Таким чином, перекладач вільно використовує розмовні українські вирази, котрі влучно передають своєрідну манеру Капоте.

Перекладач досягає збереження стилістичних особливостей оригіналу, вдало відтворюючи мову персонажів твору. Так, він передає просторічні і сленгові вирази. Наприклад, англійське «tuck-in» [8, с. 53] українським «напакуватись як слід» [3, c. 246]; «What junk?» [8, c. 14] - «Де мотлох?» [3, c. 216]; «pick up» [8, c. 200] - «підчепимо собі» [3, c. 357]; «sonofabitch» [8, c. 201] - «сучий син» [3, c. 357]. Є випадки, коли автор звертається до стилістично забарвлених слів, а перекладач використовує стилістично-нейтральні, наприклад: «had loitered in the lobby» [8, c. 201] - «постояли у вестибюлі» [3, c. 357]; «He did know the ins and outs» [8, c. 15] - «він-таки добре знає» [3, c. 217], «bucks» [8, c. 14] - «долари» [3, c. 216] (на час перекладу в українській мові не вживався цей сленг). На нашу думку, розглянута інтерпретація В. Митрофанова, хоч не кардинально, однак зміщує акценти у творі.

Перекладач загалом обережно ставиться до числівників у тексті. На підтвердження розглянемо наступні приклади: «numbering two hundred and seventy» [8, c. 5] - «числом двісті сімдесят» [3, c. 206]; «was forty-eight years old» [8, c. 5] - «було сорок вісім років» [3, c. 207]. Але не завжди він дотримується точності: зустрічаємо розмовні вирази з числівником, на-приклад: «twenty-eight or thirty» [8, c. 201] - у перекладі «так десь коло тридцяти» [3, c. 357]; «a few shirts and socks» [8, c. 125] - «по дві-три сорочки та по кілька змін шкарпеток» [3, c. 308]; «at six-thirty» [8, c. 7] - «о пів на сьому» [3, c. 209]. Або ж має місце повна заміна числівника образним виразом, наприклад: «jump off a train going ninety-nine miles an hour» [8, c. 124] - «зіскочити з поїзда на повному ходу» [8, c. 307]. Автор прагнув достовірності: цього вимагав жанр роману-репортажу, але перекладач дає такі варіанти, які звичніше в белетристиці.

Засобами створення культурно-історичного тла твору та відтворення фактичного матеріалу є слова-реалії - деталі тексту. Для Т. Капоте важливим було з документальною точністю донести до читача географічні назви, позначення часу, дат тощо. Перекладач наслідує першотвір, наприклад: «At 9:00 a. m. « [8, c. 178] - «О 9. 00» [3, c. 339]; «December 16, 1959» [8, c. 174] - «16 грудня 1959 року» [3, c. 335]; «Miami Beach, Ocean Drive» [8, c. 199] - «Майямі-Біч, Оушен-драйв» [3, c. 355], «Route 66»[8, c. 154] - «шосе №66» [3, c. 348]. Своєрідною прикметою епохи є й одяг персонажів. Так, наприклад, «denims» [8, c. 4] - штани з джинсової тканини, котрі носила вся Америка, - передано В. Митрофановим як «бавовняні штани» [3, с. 206]. Прикметним є використання автором марок автомобілів, із вказівкою дати випуску: «a black 1949 Chevrolet» [8, с. 176] - «шевроле зразка 1949 року» [3, с. 348]. Те особливе значення, яке надає автор реаліям, вимагає особливо обережного підходу до цього типу слів в інтерпретації.

Порівняймо власні імена в оригіналі та у перекладі: «Rolling from Reno to Las Vegas, from Bellingham, Washington, to Buhl, Idaho» [8, c. 44] - «з Рено в Лас-Вегас, з Беллінгема, штат Вашінгтон, у Б’юл, штат Айдахо» [3, с. 238]. У найменуваннях В. Митрофанов використовує традиційні варіанти слів, зафіксовані у словниках.

Певні труднощі перекладач долає у випадках, коли не завжди може віднайти відповідності певним словам-реаліям в українській культурі. Отож він вдається до наближеного перекладу, наприклад: «root beer» [8, с. 14] - «кухоль пива»[3, с. 215]; «two steaks medium rare, baked potatoes, French fries, fried onion, su^otash, side dishes of macaroni and hominy, salad with Thousand Island dressing, tinnamon rolls, apple pie and ke-cream, and toffee» [8, с. 53] - «два біфштекси з печеною картоплею, смажену рибу, тушковану свинину з бобами, додатковий гарнір з макаронів та мамалиги, салат, рогалики з корицею, яблучний пиріг, морозиво і каву» [3, с. 246]. У даному випадку «succotash» [8, с. 246] - «сакоташ» - страва з кукурудзи і квасолі ліма [7, с. 576]. Також, наприклад, не передано значення слова «Thousand Island», а у випадку з «hominy» - кукурудзяна каша, а не мамалига, оскільки «мамалига» - найменування з іншої культури.

Зустрічаємо у першотворі найменування, щодо яких перекладач з метою роз’яснення вдається до виносок, наприклад: «холодна м’ясна тор- тилья»1 [3,с. 293] у виносці - «південно-американська страва: яєчня з картоплею». Окрім того, викликає труднощі транслітерація чужемовних топонімів. Так, назва містечка «Holcomb» [8, с. 3] в українському перекладі В. Митрофанова звучить, як «Голкомб» [3, с. 205]; власних імен: «Hartman» [8, с. 231] - «Гартмен» [3, с. 381], «Ewalt» [8, с. 251] - «Юелт» [3, с. 251].

Віддаляє переклад від оригіналу уникання реалій. Так, «the 4-H Club» [8, с. 5] - «збори в місцевому клубі» [3, с. 207]; «groomed Bermuda grass» [8, с. 9] - «дбайливо доглянутого лужка» [3, с. 211]. Пропущено назви газет передані не повністю, наприклад: «The Kansas City Star» [8, с. 96] - «Канзаська «Стар»« [3, с. 284]; «The Garden City Telegram» [8, с. 113] - «місцева «Телеграм»« [3, с. 411]. Важлива для слідства деталь - «Soles that left a Cat’s Paw print, the other pair with diamond-pattern soles» [8, с. 125] - «підошви з двома круглими вічками, а на другій - з ромбічним рифленням» [3, с. 308]. В останньому прикладі не передана назва фірми, яка випускала взуття певного зразка. У реченні «зупинку зробили в «Фото-кіно»« [3, с. 287] не повністю відкритий зміст реалії: «Next stop, an Elko Camera Store» [8, c. 99]. Випущена точна назва мапи: «a Philips 66 map of Mexico» [8, c. 14] - «розглядав карту Мексики» [3, c. 216]. Образна характеристика міста Акапулько дана автором фразою: «...in a «jukebox honky-tonky»« [8, c. 118], котра відсутня в українському перекладі. Окрім того, назва твору, що його написав батько Перрі - «A History of My Boy’s Life» [8, c. 125] ( історія життя мого хлопчика ) - перекладена як «життя мого сина» [3, c. 308]. Відсутнє конкретне найменування тюрми: «Kansas State Penitentiary» [8, c. 125] - «вийти з тюрми» [3, c. 308]. На перший погляд, ці пропуски - дрібниці, але за певних обставин вони перестають бути дрібницями. Прикмети часу, побуту, місця, котрі в них закладені, дають уявлення про достовірність подій у романі, дозволяють створити відповідний мовний портрет персонажів. Не передає всіх нюансів змісту оригіналу і заміна найменувань, наприклад: «Any more Hershey?» [8, c. 188] - «Шоколад ще є?» [3, c. 347]; назва закладу «General Delivery» [8, c. 125] - «до запитання» [3, c. 308]; «Kansas State University» [8, c. 6] - «Кан- заський університет» [3, c. 207]; «Acapulcan» [8, c. 118] - в перекладі «тубільця» [3, c. 301]; «pesons» [8, c. 118] - «гроші» [3, c. 301].

Перекладач вніс у контекст твору і свій внутрішньо-емоційний світ, що виявляється у використанні традиційних народнопоетичних звертань, наприклад: англійське «baby» [8, c. 118] - українське «голубе» [3, c. 301], англійське «honey» [8, c. 124] - українське «голубе» [3, c. 306].

На жаль, багатоплановість першотвору лишилося поза увагою перекладача. Відсутність численних сюжетних епізодів, котрі в оригіналі рельєфно увиразнюють характери персонажів, ускладнюють поєднання окремих фрагментів з великою кількістю деталей, - руйнує жанрову специфіку роману Т. Капоте. Власне, експериментаторство у пошуку нетрадиційних засобів художнього мислення є важливим моментом його світобачення та світорозуміння та прикметним явищем у другій половині ХХ століття у літературі США. Одним із наслідків чого була з’ява роману-репортажу «З холодним серцем».

Осмислення представленого фактичного матеріалу, на нашу думку, показує, що на теренах колишнього Радянського Союзу в україномовному світі популяризація американської літератури мала цілеспрямований, проте спорадичний характер. До роману «З холодним серцем» було передусім загальне спрощено-упереджене ставлення як до твору, що характеризує спосіб життя «американського імперіалізму», що й зумовило вибіркову популяризацію творчості Т. Капоте і, відповідно, укорочений варіант роману.

Загалом проведене дослідження свідчить про вміння перекладача вловити й відтворити нюанси висловлювань оцінного характеру, напружених діалогів персонажів і спостережень автора за їхньою поведінкою, які, на думку С. Ковганюка, «зберігають створюване оригіналом враження, його емоційну функцію» [5, c. 182]. В. Митрофанов зберіг також зміст оригіналу, відтворив його стиль, у якому відбилась епоха та індивідуальна манера автора. Тому загальний рівень інтерпретації передбачає зрозумілість, читабельність, природність звучання відповідно до норм української літературної мови та до завдань передачі ідеї першотвору. Проведене дослідження дозволяє вести мову про те, що книга Т. Капоте «З холодним серцем» потребує пильної уваги перекладачів, нових перекладацьких підходів, нового інструментарію аналізу - і не лише як матеріал для характеристики епохи, духовного середовища у якому виникла, а як самостійне художнє явище особливого роду.

Література:

Зверев А. Трумэн Капоте: Витки спирали / А. Зверев // Капоте Т. Завтрак у Тиффани: роман, повести, рассказы, эссе: пер. с англ.; сост. Л. Беспаловой. - М.: Б. С. Г. - ПРЕСС, НФ «Пушкин. б-ка», 2001. - С. 5 - 24.
Капоте Т. Завтрак у Тиффани: роман, повести, рассказы, эссе: пер. с англ. / Трумен Капоте / сост. Л. Беспаловой; предисл. и коммент. А. Зверева. - М.: Б. С. Г. - ПРЕСС, НФ «Пушкин. б-ка», 2001. - 617 с.
Капоте Т. Лугова арфа. Сніданок у Тіффані. З холодним серцем: повісті. - К.: Дніпро, 1977. - 4б0 с.
Капоте Т. Хладнокровное убивство: роман, эссе: пер. с англ.; сост. Л. Беспаловой; коммент. А. Зверева. - М.: Б. С. Г. - ПРЕСС, НФ «Пушкин. б-ка», 2001. - 473 с.
Ковганюк С. П. Практика перекладу (З досвіду перекладача) / С. П. Ковганюк . - К.: Дніпро, 1968. - 182 с.
Коптілов В. Першотвір і переклад. Роздуми і спостереження / В. Коптілов. - Київ: Дніпро, 1972. - 215 с.
Томахин Г. Д. США. Лингвострановедческий словарь / Г. Д. Томахин. - М.: Русский язык, 1999. - 576 с.
Capote T. In Cold Blood. A True Account of a Multiple Murder and Its Consequences / Truman Capote. - New York: First Vintage International Edition, February 1994. - 343 p.
Capote’s Legacy: The Challenge of Creativity and Credibility in Literary Journalism [Електронний ресурс] / Conrad Knickerbocker // The New York Times Book Review January 16, 1966 - Режим доступу: http://www. nytimes. com/ books/97/12/28/home/capote-blood2. html (5. 01. 10)
Writing history: Capote’s Novel Has Lasting Effect On Journalism [Електронний ресурс] / Van Jensen // The Journal World. 2005. - № 3. - Режим доступу: http://www. martinfrost. ws/htmlfiles/nov2007/capote_journalism. html (10. 01. 10)

Л-ра: Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер. : Філологічна. – 2010. – Вип. 15. – С. 320-326.

Біографія

Твори

Критика