28-11-2023 Капоте Трумен (Truman Capote) 56

Емоційно-експресивна лексика як засіб дослідження в романах і новелах Т. Капоте

Ф. А. Моїсєєва

Висловлюється гіпотеза, що засоби емоційної експресії у творах Т. Капоте є інструментом сюжетного матеріалу.

Кожен письменник, досліджуючи проблематику художнього твору, розгортає свою систему мовних засобів, яка втілює його стиль та бачення світу. Відомий американський письменник Трумен Капоте як художник слова вживає своєрідні лексичні засоби, використовуючи їх як інструмент дослідження людських взаємовідносин в умовах розвитку сюжету.

Аналізуючи стилістичні засоби Т. Капоте, можна всебічно охарактеризувати його дослідницький метод і як його складову - лексичні засоби емоційної експресивності. Розгляд цих мовних елементів важливий тому, що вони присутні в кожному тексті, та збагачення намальованої картини життя здійснюється художником слова переважно через засоби емоційної експресії.

У цій статті висловлюється гіпотеза, що засоби емоційної експресії слугують інструментом дослідження сюжетного матеріалу.

Емоційні елементи в мові - це засоби висловлення емоційної (емотивної) функції мови, вони протилежні засобам вираження репрезентативної і призивної функцій. Під експресивністю розуміють виразність висловлення. Експресивні засоби надають висловленню яскравості й виразності. Експресивність ширше емоційності, тому що експресія може зміцнювати як емоційне, так і інтелектуальне, вольове висловлення.

Аналізуючи твори Т. Капоте, у яких він найточніше відображає предмет творчості, можна бачити, що такого результату художник досягає завдяки тому, що в загальній структурі твору те чи інше слово, словосполучення набуває особливого значення, повідомляє про те, що не можна відобразити простою формальною сукупністю цих лексичних одиниць даного твору.

У сучасній науковій літературі виділяють емоційно-експресивне забарвлення слова. При цьому застосовується принцип розрізнення мовних засобів за почуттєво-виразною ознакою, тобто за їх здатністю передавати разом з логіко- понятійним змістом й ставлення до змісту висловлення та поточної сюжетної ситуації. Беручи до уваги, що з почуттям та ставленням пов’язана й виразність, можна дійти висновку, що емоційно-експресивне забарвлення у більшості випадків є цільним стилістичним явищем. Дійсно, у слові, по-перше, почуттєво- виразні ознаки (чи їх відсутність у слів нейтральних) тісно пов’язані із значенням, по-друге, емоційно-експресивне забарвлення частіше супроводжує функційно-стилістичне.

Досліджувана в художньому творі ситуація виходить за рамки можливостей системи лінгвістичних засобів, на її відображення спрямована лексична система письменника. Оскільки інструмент дослідження за своєю структурою повинен відповідати об’єкту дослідження, то емоційно-експресивна складова лексичних засобів використовується автором для відображення екстралінгвістичної дійсності. За думкою, що склалася в науці, функцією мови є відображення позалінгвістичної реальності. Тому можна бачити, що вживання тієї чи тієї мовної одиниці в певному значенні - предметно-логічному чи емотивному - зумовлене ситуацією, що розглядається.

Емоційно-експресивне забарвлення слова пов’язане із його здатністю впливати на почуття, викликати певні емоції [1; 2]. Таким чином засоби емоційно-експресивної лексики допомагають авторові точніше дослідити ситуацію, у якій діють герої на даному етапі розвитку сюжету. Справедливість цих висловлювань підтверджується багатьма прикладами із роману Т. Капоте «In Cold Blood».

«The sneak!» (Такий негідник!) [4, p. 203] (Переклад тут і далі мій. - Ф. М.). Слово «sneak - негідник», показуючи явне презирливе ставлення до персонажа, викликає у читача неприємне відчуття, але в той же час надає точної характеристики подіям, що відбуваються.

«Hot as, hades!» (Спека як у пеклі!) [4, р. 203]. Це порівняння одночасно з експресивністю явно висловлює й емоційний стан незадоволення персонажа погодою. І читач уявляє собі напруженість ситуації, у якій діють герої.

«We wrestle around, out he’s a slippery sonofabitch». (Ми починаємо боротися, але він такий слизький, сучий син.) [4, р. 149]. Лайка «sonofabitch - сучий син» викликає в читача неприємне почуття, але вона показує негативне ставлення розповідача до іншого персонажу, загострюючи увагу на цих взаємостосунках.

«Jesus, it smells bad, that tree; it kind of makes me sick, the way it stinks». (Смердить це дерево, просто жах, воно так смердить, що мене нудить) [4, р. 205]. Слово «stinks - смердить» поруч з показом ставлення розмовника до запаху дерева створює експресивність та викликає в читача негативне враження про дані обставини.

При вживанні пестливих слів у читача виникають почуття доброзичливого ставлення до певної ситуації та дійових осіб. Наприклад: «Perry, baby, - Dick said». (Перрі, дитинко, мовив Дік.) [4, р 106.]. «Sure, baby, - he’d said when thay were debating the matter». (Звичайно, дитинко, - сказав він під час обговорення їх подальших планів.) [4, р. 139.]. «Taxes, my dear». (Податки, любий.) [4, р. 135.]. “You go, dear, I’ll keep Jolene company”. (Можеш йти, люба, я складу компанію Джолін.) [4, р. 36.].

Наведені цитати свідчать про те, що експресивна компонента у творі, впливаючи на почуття, вказує читачеві вірний напрям у лабіринті сюжетного відображення життя.

Вочевидь, що вживання експресивних засобів пов’язане із прагненням автора утримати інтерес та увагу адресата висловлювання до досліджуваних у творі подій. Дослідницьке значення експресивної лексики виявляється у порівнянні з експресивно-нейтральними синонімічними виразами. Наприклад, у по-рівнянні з нейтральним варіантом «to eat - їсти» інше слово «to devour - жерти» є суто експресивним і стилістично забарвленим, що дозволяє зекономити мовні засоби й досягти точного відображення даної ситуації. Таким чином, тут йдеться про дослідження даного явища на основі підключення додаткових засобів емоційного сприйняття.

У художньому слововживанні відбувається перетворення лексики шляхом виділення й усвідомлення таких емоційно-експресивних відтінків значення слова, які не входять до його повсякденної характеристики.

У творчості Т. Капоте вживаються лексичні одиниці із оказіальним емоційно-експресивним компонентом. «Під оказіальним значенням слова розуміється невідоме мові слово, яке створене за мовною малопродуктивною чи не-продуктивною моделлю, й створене як з метою звичайного повідомлення, так і з художньою метою» [3, с. 70]. Аналіз прикладів із романів Т. Капоте показав, що коло лексики із оказіальною емоційно-експресивною компонентою використовується для дослідження більш глибоких шарів об’єкта твору. У романах, що аналізуються, слово може виступати як експресивне в широкому значенні. Наприклад:

«She scorened her fellow townsmen as «a lily-livered lot», shaking in their boots and afraid to shut their eyes». (Вона насміхалася над своїми земляками: «по-лохливі зайці, вони весь час тремтять та бояться заплющити очі».) [4, р. 104]. «А lilly-livered lot - полохливі зайці» застосовується для показу ставлення мовця до своїх земляків й одночасно їх оцінку.

«...most of which are announced in a voice of rooster-crow altitude and penetration». (...більшість з яких оголошувалося каркаючим голосом.) [4, р. 83.]. Визначення «rooster-crow - каркаючий», яке є нейтральним у виразі «каркаюча ворона», створює в поєднанні з «voice - голосом» сильну контекстуальну екс- пересію, й читачеві стає зрозуміло, що в цій сюжетній ситуації йдеться про особу, яка за голосом та іншими ознаками нагадує ворону та належить до певного соціального прошарку.

«Brother Nye, as the others called him». (Братець Hi, як називали його інші.) [4, p. 102.]. Зазвичай нейтральне «brother - брат», використане в даному разі для визначення конкретної особи, яка не є родичем мовника набуває оказіональної емоційності, показуючи ласкаве ставлення до персонажа, який діє в даній сцені. «...How that One and the little Jew was stealing our medicine». (...Як ця особа разом з лікарчиськом замислили наші ліки поцупити.) [4, р. 58]. Вживаючи «that One - ця особа» замість імені персонажу, мовець висловлює зневажливо- негативне ставлення до персонажу та до ситуації, яке посилюється вживанням слова «лікарчисько» й просторічного «поцупити».

Особливий шар лексичних емоційних засобів утворюють слова, які відображають елементи сюжетної дійсності через уяву розмовника.

«І afraid of him. І always have been». (Я боюсь його. Він завжди мене лякав.) [4, р. 208]. У даному разі наявна не просто номінація емоції - переляку; висловлюється ставлення мовця до іншого персонажа, тим самим створюючи у читача певне враження щодо даної сюжетної лінії.

«...I hate you, all of you». (... я ненавиджу вас, усіх вас.) [4, р. 211]. І в цьому разі в наявності висловлювання емоції. Слово «hate - ненавиджу» у даному контексті є засобом емоційної лексики і водночас засобом віддзеркалення соціальних рис визначеної групи людей у свідомості персонажа.

«Only I’m ashamed to». (Тільки мені соромно.) [4, р. 221]. Цей приклад свідчить про те, що слово «to be ashamed - соромитись» є в даному разі не тільки номінацією почуття, але й вираженням внутрішнього стану людини, її ставлення до себе.

«I’m afraid of what my mother would say». (Я боюсь того, що скаже моя мати.) [4, р. 221]. Вочевидь, персонаж не індиферентно говорить про те, що він чогось лякається. У наявності його особисто-емоційне відображення події, яка відбудеться, - реакції своєї матері на його поведінку.

«I’m sony, honey, I knew you’d get the bends». (Мені прикро, любий, але я знаю, що в тебе тремтять коліна.) [4, р. 222]. Цей приклад свідчить про те, що мовцю дійсно прикро, і це його почуття відповідає реальним рисам іншого персонажа.

«І remember being feverish and nervous as hell». (Я пам’ятаю, що пекельно нервував й тремтів.) [4, р. 246]. У даному випадку слова «nervous» та «feverish» виражають емоційне ставлення мовця до події, яка відбулася, але адекватно зафіксована в пам’яті особи, що розповщає. Почуття реальності підкреслюється інтенсифікатором «as hell - пекельно».

«Oh, thank you, - she said, - І love a piece of candy, even when it tastes like a pebble». (Дякую, - сказала вона, - полюбляю цукерки й тоді, якщо вони за смаком - камінці.) [3, р. 139]. У цьому прикладі мовник словом «love - полюбляю» висловлює своє емоційне відношення до цукерок, і в даному випадку суто емоційність не залишає місця сумніву про дійсність факту.

Наведені приклади свідчать про те, що у визначених контекстуальних умовах засоби емоційної лексики у межах художнього твору, надають переконливості авторським характеристикам персонажів та сюжетних ситуацій. У творах Т. Капоте експресивні нашарування виникають тільки у визначеному контексті, вони одночасно й характеризують його, надаючи уточнюючих рис у картину змальованого життя.

Бібліографічні посилання:

Введение в литературоведение. Литературное произведение: основные понятия и термины / Под ред. Л. В. Чернец. - М., 2000.
Кожина М. Н. Стилистика русского языка. - М., 1983.
Ханпира Д. Окказиональные элементы в современной речи // Стилистические исследования. -М., 1972.
Capote Truman. In Cold Blood. -N.-Y., 1965.

Л-ра: Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Літературознавство. Журналістика. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 4. – С. 126-130.

Біографія

Твори

Критика