Старовинний палац родини Галаганів у Сокиринцях
Сокиринці – невеличке село, яке було центром володінь відомої козацької родини Галаганів, стало свідком величезного історичного спадку. Заснована відомим козацьким полковником Гнатом Галаганом, який на початку 18 століття займав полкові уряди в Гетьманщині, родина протягом століть відігравала провідну роль у політичному та культурному житті Лівобережної України.
Історія владарювання та великодушності
Згідно з історією, Петро І нагородив Гната Галагана значною частиною земель Чернігівщини за його "добру службу". У 1709 р. прилуцький полковник Гнат Галаган зрадив українського гетьмана Івана Мазепу, перейшов на сторону царя і навіть допоміг царським військам захопити Запорозьку Січ. За свою зраду він отримав величезну власність, ставши одним із найбагатших поміщиків Лівобережної України.
Шостий власник маєтку, Григорій Галаган (1819-1888 рр.), прославився як меценат, етнограф і видатний громадський діяч. Він був особисто знайомий з геніальними українськими письменниками Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, а його роль у розробці селянської реформи 1861 року закарбувала його ім'я в історії України.
Палацово-парковий комплекс 1820-х: шедевр архітектури Лівобережної України
Село Сокиринці стало власністю Гната Галагана під час гетьманування Івана Скоропадського. Протягом наступних століть усі покоління родини приділяли особливу увагу цьому населеному пункту. У 1820-х роках, майже століття потому, в селі був споруджений вражаючий палацово-парковий комплекс, який і дотепер залишається найбільш характерним прикладом палацово-маєткової архітектури Лівобережної України кінця ХVIIІ – початку ХІХ століття.
Розробкою архітектурного палацового комплексу займався відомий український архітектор Павло Дубровський, який пізніше обіймав високі посади Київського та Тульського губернського архітектора, а парком опікувався австрійський садівник Бістерфельд. Маєтковий комплекс включав у себе величний мурований палац, який був розважальною резиденцією родини Галаганів. Вишукано прикрашений і художньо оформлений, цей комплекс визнавався одним із найбагатших і найкрасивіших маєтків свого часу.
У самому центрі парку розташований двоповерховий білосніжний палац, споруджений у стилі ампір. Вражаючий своєю елегантністю, він налічує 60 анфіладних кімнат і вирізняється компактністю об'ємів, створюючи мальовничий силует. Будівля палацу увінчана круглим декоративним куполом. Увесь палацовий комплекс складається з трьох головних корпусів – центрального та двох бокових, причому центральний виділяється своїм масивнішим об'ємом.
У палаці була велика мистецька галерея, що стала основою для заснування Чернігівського художнього музею, зберігалася унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.
Шлях до головного входу палацу влаштований через прекрасну довгу алею, яка дозволяє відвідувачам насолоджуватися величною архітектурою ще здалеку. Однак, найбільш вражаючий вид відкривається з іншого напрямку, оскільки там розташований широкий пандус, спроєктований для заведення гостей палацу з парку безпосередньо на другий поверх до головної зали. Вишуканість пандусу підкреслюють фігури двох античних богинь, які витончено прикрашають його структуру.
Бістерфельд розбив навколо палацу великий ландшафтний парк на 40 гектарів з альтанками, церквою і каплицею, греблею та двома мостами. Обов’язковою частину парку був ставок, який викопали у течії маленької річки Утки. А у самому парку була схована паркова архітектура: альтанки, містки, церква та каплиця. На жаль, до сьогодні збереглися лише альтанка та готичний місток.
Період розквіту садиби тривав до початку Першої світової війни. Згодом палац занепав, особливо після більшовицької революції 1917 р. Під час громадянської війни 1918-1919 рр. палацом опікувалися місцеві селяни, а у 1920 р. його передали військовим з метою створення тут військового госпіталю. З 1920 року у ньому містилася агрономічна школа. Нині у будівлі знаходиться Сокиринський аграрний ліцей. Отже, палац ніколи не залишався без догляду.
Культурна скарбниця на землі Галаганів
Історія палацу Галаганів у Сокиринцях – це не тільки історія родини, але й частина культурної спадщини України. Сучасні учні Сокиринського аграрного ліцею мають можливість навчатися в унікальному середовищі, яке поєднує сучасні навчальні стандарти з атмосферою величного минулого.