05.12.2023
Історія
eye 1034

Старовинний палац родини Галаганів у Сокиринцях

Старовинний палац родини Галаганів у Сокиринцях

Сокиринці – невеличке село, яке було центром володінь відомої козацької родини Галаганів, стало свідком величезного історичного спадку. Заснована відомим козацьким полковником Гнатом Галаганом, який на початку 18 століття займав полкові уряди в Гетьманщині, родина протягом століть відігравала провідну роль у політичному та культурному житті Лівобережної України.

Історія владарювання та великодушності

Згідно з історією, Петро І нагородив Гната Галагана значною частиною земель Чернігівщини за його "добру службу". У 1709 р. прилуцький полковник Гнат Галаган зрадив українського гетьмана Івана Мазепу, перейшов на сторону царя і навіть допоміг царським військам захопити Запорозьку Січ. За свою зраду він отримав величезну власність, ставши одним із найбагатших поміщиків Лівобережної України.

портрет Гната Галагана

Шостий власник маєтку, Григорій Галаган (1819-1888 рр.), прославився як меценат, етнограф і видатний громадський діяч. Він був особисто знайомий з геніальними українськими письменниками Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, а його роль у розробці селянської реформи 1861 року закарбувала його ім'я в історії України.

Палацово-парковий комплекс 1820-х: шедевр архітектури Лівобережної України

палац родини Галаганів у Сокиринці

Село Сокиринці стало власністю Гната Галагана під час гетьманування Івана Скоропадського. Протягом наступних століть усі покоління родини приділяли особливу увагу цьому населеному пункту. У 1820-х роках, майже століття потому, в селі був споруджений вражаючий палацово-парковий комплекс, який і дотепер залишається найбільш характерним прикладом палацово-маєткової архітектури Лівобережної України кінця ХVIIІ – початку ХІХ століття.

Розробкою архітектурного палацового комплексу займався відомий український архітектор Павло Дубровський, який пізніше обіймав високі посади Київського та Тульського губернського архітектора, а парком опікувався австрійський садівник Бістерфельд. Маєтковий комплекс включав у себе величний мурований палац, який був розважальною резиденцією родини Галаганів. Вишукано прикрашений і художньо оформлений, цей комплекс визнавався одним із найбагатших і найкрасивіших маєтків свого часу.

У самому центрі парку розташований двоповерховий білосніжний палац, споруджений у стилі ампір. Вражаючий своєю елегантністю, він налічує 60 анфіладних кімнат і вирізняється компактністю об'ємів, створюючи мальовничий силует. Будівля палацу увінчана круглим декоративним куполом. Увесь палацовий комплекс складається з трьох головних корпусів – центрального та двох бокових, причому центральний виділяється своїм масивнішим об'ємом.

У палаці була велика мистецька галерея, що стала основою для заснування Чернігівського художнього музею, зберігалася унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.

Шлях до головного входу палацу влаштований через прекрасну довгу алею, яка дозволяє відвідувачам насолоджуватися величною архітектурою ще здалеку. Однак, найбільш вражаючий вид відкривається з іншого напрямку, оскільки там розташований широкий пандус, спроєктований для заведення гостей палацу з парку безпосередньо на другий поверх до головної зали. Вишуканість пандусу підкреслюють фігури двох античних богинь, які витончено прикрашають його структуру.

пандус, що веде на другий поверх у палаці Галаганів

Бістерфельд розбив навколо палацу великий ландшафтний парк на 40 гектарів з альтанками, церквою і каплицею, греблею та двома мостами. Обов’язковою частину парку був ставок, який викопали у течії маленької річки Утки. А у самому парку була схована паркова архітектура: альтанки, містки, церква та каплиця. На жаль, до сьогодні збереглися лише альтанка та готичний місток.

Альтанка у Сокиринцях

готичний місток у Сокиринському парку

Період розквіту садиби тривав до початку Першої світової війни. Згодом палац занепав, особливо після більшовицької революції 1917 р. Під час громадянської війни 1918-1919 рр. палацом опікувалися місцеві селяни, а у 1920 р. його передали військовим з метою створення тут військового госпіталю. З 1920 року у ньому містилася агрономічна школа. Нині у будівлі знаходиться Сокиринський аграрний ліцей. Отже, палац ніколи не залишався без догляду.

Культурна скарбниця на землі Галаганів

Історія палацу Галаганів у Сокиринцях – це не тільки історія родини, але й частина культурної спадщини України. Сучасні учні Сокиринського аграрного ліцею мають можливість навчатися в унікальному середовищі, яке поєднує сучасні навчальні стандарти з атмосферою величного минулого.

Читайте также


Выбор редакции
up