04.01.2024

Новий рік, ялинка і традиції

Денис Лукін

Наші далекі предки зустрічали Новий рік весною. Воно й зрозуміло — природа оновлюється, все оживає, черговий початок.
Саме тому в щедрівках, які ми зараз співаємо взимку, є слова «прилетіла ластівонька» та «сію-посіваю»: вони виконувались весною, коли повертались птахи, і засівалась земля. Потім старі язичницькі свята були асимільовані новими християнськими — аби зменшити вплив перших. А на маленькі нестиковки на кшталт ластівки взимку можна закрити очі.
Зараз січень, а погода весняна. Раніше календар адаптувався до природи, тепер природа адаптується до календаря...
Мене завжди дивувало, чому ми святкуємо Новий рік 1 січня. Такий рандом в цьому відчувався, і це додавало ще більше хаосу до абсурду буття...
Традицію рахувати рік з 1 січня ввів Юлій Цезар. Той самий, з «Астерікс і Обелікс». Він хотів провести реформу старого римського календаря, в основі якого був один з найперших календарів людства — сонячний єгипетський... Йому це вдалося. А дату 1 січня, наскільки можна зрозуміти, Цезар обрав випадково. Мовляв, чому б і ні?
Місяць початку року назвали на честь римського бога, власне, початку і кінця, входу і виходу — Януса(January). Давніх римлян можна зрозуміти. А нас? Ми ж не віримо в Януса.
Ну, так склалося історично... Не знаю, особисто мене це пригнічує: робити щось, в чому вже немає сенсу.
За церковним календарем на наших землях довгий час новий рік починався восени. Мені невідомо, з яких причин це робили церковники — напевно, з абсурдних, як і усе в церкві — але новий рік восени видається логічнішим, ніж взимку. Початок сількогосподарських робіт. Діти йдуть до школи. Новий етап.
Та яким би дивним мені не здавався початок року 1 січня, я дуже далекий від того, щоб висловлювати бажання повернутися до весняного початку року чи, прости господи, осіннього. Бо то були хліборобські календарі. Вимірювання життя сільськогосподарськими роботами ще далі від нас, мешканців міст, ніж Юлій Цезар.
Той же дідух. Перший чи останній сніп зібраного врожаю, який наділяли магічними властивостями ще до прийняття християнства.
Про що він говорить тим, хто купує хліб в супермаркеті?
Але це точно краще, ніж ялинка.
Хто і коли почав прикрашати ялинку достеменно невідомо. Є версія, що з початку біля ялинки робили жертвопринесення, і вішали внутрішні органи жертви, потім звичаї пом'якшали, і серце та печінку замінили на яскраві кулі і фрукти.
Але найбільш вирогідним можна вважати початок традиції вшанування ялинки від німців. Давні німці, як і всі язичники, поклонялися богам природи і вірили, що у кожного дерева є дух. Взимку(в день зимового сонцестояння?) вони ходили до лісу і прикрашали найбільшу ялинку. Співали біля неї обрядові пісні, благаючи у духів доброботу і заступництва.
Потім їм набридло ходити до лісу, і вони почали приносили ялинку додому.
З появою християнства нова релігія взяла на озброєння цю стару традицію, як і багато інших. Ялинка стала символом Христа.
В Україні прикрашати ялинку почали після відповідного наказу російського царя петра — він намагався єропеїзувати свою відсталу країну, частиною якої була тоді і Україна.
З тих часів ялинку ставили саме на Різдво, а не на Новий рік. На Новий рік почали це робити у совєцький період. Так більшовики намагалися боротися з впливом церкви.
Хоча спочатку вони взагалі забороняли прикрашати ялинку. Як «буржуазний» символ «старого світу». А потім узаконили цю традицію, перенесши її на нерелігійне свято 1 січня.
Кажуть, люди навіть під час «заборони» ялинки приносили її додому вночі і наряджали при закритих фіранках — аби потішити дітей. Цікаво, чому діти так люблять мертве дерево в домі?
Власне, якби не спогади з дитинства, я би відмовився навіть від тих гілочок за 5 гривень у бабусі з ринку, які приніс до себе в квартиру цьогоріч. Напевно, прийшов час дерусифікувати наші новорічні символи... І деабсурдувати. Вирощувати дерево, щоб зрубати його, аби воно постояло пару тижнів вдома і потім викинути? Ніколи знову.
Кладовища покинутих ялинок... По всій країні. Бариги-ялинкарі не придумали нічого кращого, ніж просто залишити нерозпроданий товар... Робіть з цим, що хочете, мовляв.
І хтось після цього ще планує підтримувати їхній бізнес?
То може оберемо собі новий Новий рік? Календар змінювався більше століття тому, можливо, вже час?
Чи нехай вже буде, як є?
А що, як взагалі скасувати Новий рік? Зможемо ми жити, коли не буде початку і кінця року? Можливо, через багато століть, як відпаде необхідність історії, бо людство досягне дзену — за умови, звісно, якщо ще буде існувати.
Принаймні, наступного року я навряд вже буду святкувати Новий рік 1 січня. Навіщо взагалі святкувати початок року? Він все одно почнеться, хочемо ми того чи ні. Ми так радіємо, ніби природа могла передумати і не змінити грудень на січень.
Але, схоже, щось святкувати треба. Така вже сутність людини. Привід зібратися з найдорожчими... Традиції. Як би я не ставився до релігії, але Різдво краще, ніж штучне свято 1 січня, в якому так багато совєцького...
Чи принципово дотримуватися традицій? Так, вони об'єднують націю, роблять нас несхожими на інші народи, але хіба недостатньо мови, історії, культури? Бо наші предки вірили у те, що робили, для них воно мало сенс, а для нас не має. Робити так лише тому, що так робили раніше?
Як завжди, питань більше, ніж відповідей, та вирішувати все одно кожному самому.
Я дуже не люблю, коли мене вітають з релігійними святами. Особливо бісить чути це крінжове «воістину» — слово, яке вже давно ніхто не вживає.
Мені подобається, коли, вітаючи, додають: «Якщо святкуєте».
З Новим роком, чи що...