Засоби передачі національно-культурного компоненту (на матеріалі роману Дж. Хеллера «Пастка на дурнів»)
С. Шехавцова
У статті розглянуто засоби передачі національно-культурного компоненту на матеріалі роману Дж. Хеллера «Пастка на дурнів»; з’ясовано, що одним з найбільш поширених способів перетворення є розширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Особливу увагу приділено імпліцитному рівню тексту, який складається не тільки з фразеологічних одиниць, ай з фонової лексики, яка вміщує приховану інформацію про національно-культурні реалії або носіїв іншомовної культури.
Ключові слова: національно-культурний компонент, фразеологічні одиниці, імпліцитний рівень національної культури, сатиричні ситуації.
Особливо важливою для філолога є здатність викликати у рецепторів одного мовного колективу якісь додаткові асоціації, на підставі яких вони приходять до чітко визначених висновків. Інакше кажучи, різні ситуації можуть одержувати в рамках культури відповідного колективу особливе значення, що відрізняється від того значення, що мають ці ситуації для членів інших мовних співтовариств.
Прикладом може служити загальновідомий факт, коли в одних народів кивок головою означає ствердження, а в інших - заперечення. Звідси випливає, що опис національно- культурного компоненту для представників різних народів розуміють по-різному. Визначені асоціації часто закріплюються за ситуаціями, що пов’язані з літературними творами, добре відомими членам одного мовного колективу, але мало знайомим іншим. Рецептор, що належить до іншої мовної спільності, часто не може цілком витягти інформацію, що міститься у вказівці на, здавалося б, добре знайому йому ситуацію, прикладом можуть бути стійкі словосполучення або фразеологічні одиниці. Саме вони відображають національно- культурний компонент, зокрема, роману Дж. Хеллера «Пастка на дурнів».
Мета нашої наукової розвідки - визначити засоби передачі національно-культурного компоненту (на матеріалі роману Дж. Хеллера «Пастка на дурнів»).
Одним з найбільш поширених способів перетворення є розширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Дуже часто введення додаткових компонентів спричиняє за собою підвищення ступеня експресивності фразеологічної одиниці, інтенсифікацію її значення, наприклад:
‘Haste makes waste, Puevis. Haste makes waste. If I’ve told you that once, I must have told you a hundred times. Haste makes waste.’ [2, c. 321].
Хто спішить, той людей смішить, Первісе. Скільки я можу тобі це повторювати? Хто спішить - той людей смішить. [1, с. 331].
Перший приклад ми віднесемо до тих випадків, коли для перекладача головним є значення фразеологізму. Слід відзначити, що в першому прикладі «Haste makes waste» внутрішня форма фразеологізму служить лише частиною образної картини, що створюється автором на основі фразеологічної одиниці. Але контекстуальне оточення виявляє і буквальне значення словосполучень, яке відсовується на другий план. При перекладі з мови оригіналу українською мовою перекладач влучно добирає еквівалент «Хто спішить, той людей смішить» в українській мові. Переклад таких модифікацій здійснений переважно за допомогою повних еквівалентів фразеологізмів.
У тексті трапляються приклади, в яких досить складно знайти фразеологізми в тексті оригіналу, натомість в українському тексті-перекладі ми спостерігаємо використання перекладачем стійких словосполучень: «загнати себе на той світ», «сам собі голова», «давати драла». На наш погляд, уживання модифікації в цих ситуаціях дуже вдало, в основі яких лежать уживання фразеологізмів, оскільки в контексті цих ситуацій вони вбирають в себе всі потрібні смислові компоненти.
У тексті оригіналу ми спостерігаємо вживання Дж. Хеллером авторського неологізму «Clevenger», який походить від двох лексем «cleaver» та «ranger». Перекладач влучно передає лексичне навантаження лексеми і будує неологізм в українській мові за іншомовними правилами словотворення «Мудренджер» і також за автором роману використовує прямий переклад слова «cleaver», як «мудрий». При цьому перекладач другу частину «-нджер» слова залишає незміною і використовує транслітерацію. Очевидно, Дж. Хеллер уживає слово-гібрид «devenger», яке складається із двох частин «cleaver» та «ranger», саме друга частина вміщує лінгвокультурний компонент. Так, друга частина слова «-nger» має значення належності людини до престижних військ.
Отже, рейнджер (від англ. Ranger - «мандрівник», «охотник», «лісник», «єгер», «кінний поліцейський»). Щодо військової тематики, то існував 75-й полк рейнджерів - елітний полк легкої піхоти у складі Сполучених Штатів, які підпорядковувалися командуванню спеціальних операцій армії США. Полк був призначений виконувати різноманітні бойові завдання, тобто рейди, захват аеродромів, взаємодія із звичайними підрозділами. Підрозділи полку були підготовлені до гелікоптерному, парашутному або морському десантуванню. Рівень боєздатності дозволяє їм розвернути їх у будь-якій точці світу, за умови повідомлення за вісімнадцять годин.
Навчитися повною мірою розуміти текст роману-оригіналу в сатиричній ситуації в умовах позасоціокультурного контексту украй складно. Саме тому національно-культурний компонент найскладніша ланка в перекладознавстві, оскільки цей компонент відображає імпліцитний рівень національної культури американців. Імпліцитний рівень складається не тільки з фразеологічних одиниць, а й з фонової лексики, яка вміщує приховану інформацію про національно-культурні реалії або носіїв іншомовної культури від представників інших мов і культур. Так, наприклад, у романі можна знайти лексичні одиниці, які містять фонову інформацію. Автор українського перекладу намагається знайти лексику, яка найбільш зрозуміла українському читачеві, наприклад, перекладач замість «a member of the Senate» використовує переклад «велике цабе в Білому домі». Фонова інформація знаходиться в лексемі «Білий дім» (англ. the White House) і має значення «резиденції президента Сполучених Штатах у Вашингтоні», що зрозуміло для українського читача.
Неможливо не відзначити індивідуально-авторські модифікації при перекладі українською мовою, оскільки автор роману Дж. Хеллер не вживає ніяких стилістичних засобів у наступному вислові персонажу «Just what the hell kind of a name is Popinjay anyway? I don’t like it.’» Однак, при перекладі було використано доволі стилістично експресивно- емоційну фразу, яка вміщує знижену лексику «лайно» тощо. Саме висловлювання «Вважайте, що ви вже в лайні по саме годі, вам тепер і з лопатою не вигребтися» є суто українським, що, безперечно, імпонує українському читачеві, та зближує його з іншомовним лінгвокультурним контекстом.
Якщо говорити про передачу національно-культурного компоненту роману мовами перекладів, то, перш за все, слід звернути увагу на особливість ввічливого звернення персонажів один до одного в певній національній культурі. Для американської культури притаманне звернення «сер», особливо якщо йдеться про відносини між начальником та підлеглим. Дж. Хеллер, навіть, створює комічну гру слів з цією лексемою «Don’t sir me!», «And say “sir” when you don’t», яку було влучно перекладено як неологізм, відповідно до лексико-граматичних правил української мови «серкати». Щодо лексичного значення, то новостворюваного слова, то воно, безперечно, зрозуміло носіям української мови, оскільки значення легко здогадатися від первинного значення і трансформувати його з іменника в дієслово. Абсурдна імплікація про право, з одного боку, на ввічливе звертання, а з іншого, - заперечення в певній ситуації це робити викликає посмішку. Обігравання семантичної невідповідності полягає в каламбурі слів.
Наступний приклад свідчить про те, що не завжди перекладач використовував стійкі словосполучення із лінгвокультурним компонентом. Так, перекладач використовує прямий переклад, який зрозумілий читачеві, з одного боку, з контексту «I don’t want to fly milk runs», а з іншого - завдяки поясненню автору роману «I don’t want to be in the war any more». Слід відзначити, вдалий переклад українською, оскільки перекладач не стільки вживає прямий переклад, скільки можливим виявляється збереження двох значень словосполучення - прямого «Я виходжу з війни» і стійкого словосполучення «виходити з гри», тобто «завершити будь-що» з переважанням одного з них відповідно до задуму автора- перекладача, своєрідної гри значення стійкого словосполучення і прямого значення, прийомів обігравання окремих слів, а також модифікацій, утворених поєднанням семантично близького стійкого словосполучення із загальним лексичним компонентом. Загалом такий спосіб перекладу дозволяє зберегти стилістичний ефект оригіналу.
Ціннісна система, закладена в основі тієї або тієї культури, є вкрай стабільною і міняється повільно під впливом ззовні. Набір культурних цінностей практично залишається незмінним, проте динаміка окремо взятої культури може привести до зміни ієрархії прийнятих у ній цінностей. Американська та українська культури розрізняються, передусім, ієрархією цінностей, які визначають, якою мірою та або та цінність впливає на життя людей кожної культури.
У рамках однієї культури існує згода з приводу того, що може бути смішним в американській лінгвокультурі, для української культури може бути абсолютно незрозумілим. Оскільки цінності є прихованими поняттями, то для читача іншої культури є бажаним пояснення лінгвокультурних особливостей поведінки персонажів роману. Прикладом може бути такий приклад.
‘In what way was it different with Major Duluth?’
‘I wish you wouldn’t ask me that, sir.’ said Milo.
‘Is it because I look like Henry Fonda?’ Major Major mustered the courage to demand.
‘Some people say you are Henry Fonda,’ Milo answered.
‘Well I’m not Henry Fonda,’ Major Major exclaimed, in a voice quavering with exasperation. ‘And I don’t look the least bit like him. And even if I do look like Henry Fonda, what difference does that make?’
“It doesn’t make any difference. That’s what I’m trying to tell you sir. It’s just not the same with you as it was with major Dulyth.’ [2, c. 112].
А в чому різниця?
Краще б ви мене про це не питали, сер.
Чи не в тім, що я скидаюсь на Генрі Фонду? - зібравши всю свою відвагу, спитав майор Майор.
Ходить чутка, що ви й справді Генрі Фонда, - ухильно відказав Майло.
Але ж я зовсім не Генрі Фонда! - заволав майор Майор тремтячим од гніву голосом. -1 я зовсім на нього не схожий. А коли б навіть і був схожий - що з того?
А нічого. Саме це я й намагаюсь вам пояснити, сер. Просто ви і майор Д’юлап - це не одне й те саме. [1, с. 61].
Так, в американській лінгвокультурі для читача є природним, що майор Майор прагне бути схожим на Генрі Фонда, оскільки той був видатним американським актором театру та
кіно. Генрі Фонда - виконавець драматичних та комедійних ролей більш ніж у дев’яноста мелодрамах, вестернах, детективах та комедіях. Першим фільмом у кіно для Фонди стала стрічка «Фермер бере собі дружину» у 1935 році. Після цього Генрі Фонда знімався постійно, а з 1939 року здебільшого у видатного режисера Джона Форда. Усі герої Генрі Фонди того часу - це позитивні персонажі, сильні, міцні люди.
З початком Другої світової війни, вступом у війну США, Генрі Фонда уходить добровольцем на фронт і у 1942 році поступає до Військово-морських сил. Він починав з квартимейстера 30-го рангу, а закінчив військову службу у жовтні 1945 року офіцером військово-повітряної розвідки.
В описаному вище типі еквівалентності спільність змісту оригіналу і перекладу полягала в збереженні основних елементів змісту тексту. Як одиниця мовної комунікації текст завжди характеризується комунікативною функціональністю, ситуативною орієнтованістю і вибірковістю способу опису ситуації. Ці ознаки зберігаються й у мінімальній одиниці тексту - висловлювання. Іншими словами, у змісті будь-якого висловлення виражається якась ціль комунікації через опис якоїсь ситуації, що здійснюється визначеним способом (шляхом добору певних ознак відповідної ситуації).
Таким чином, нами було з’ясовано засоби вираження національно-культурного компоненту роману мовами перекладів. Одним з найбільш поширених способів перетворення є розширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Дуже часто введення додаткових компонентів спричиняє за собою підвищення ступеня експресивності фразеологічної одиниці, інтенсифікацію її значення.
Навчитися повною мірою розуміти текст роману-оригіналу в сатиричній ситуації в умовах позасоціокультурного контексту украй складно. Саме тому національно-культурний компонент найскладніша ланка в перекладознавстві, оскільки цей компонент відображає імпліцитний рівень національної культури американців. Імпліцитний рівень складається не тільки з фразеологічних одиниць, а й з фонової лексики, яка вміщує приховану інформацію про національно-культурні реалії або носіїв іншомовної культури від представників інших мов і культур.
Література:
- Хеллер Д. Пастка на дурнів / Перекл. з англ. М. Мещеряка ; Передм. О. Звєрєва. - К.: Дніпро, 1988. - 629 с.
- Heller J. Catch-22 І Joseph Heller. New York: Simon and Schuster, 1995. - 568 p.
Л-ра: Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Лінгвістика. – 2017. – Вип. 30. – С. 159-163.
Твори
Критика
- Біблійні номінативні алюзії-антропоніми як засіб створення іронічного ефекту в художньому тексті (на матеріалі роману «Бог знає» Дж. Геллера)
- Вічна притча про любов та одинокість: гамлетіанські мотиви в романі Дж. Геллера «God Knows» (1984)
- Засоби передачі національно-культурного компоненту (на матеріалі роману Дж. Хеллера «Пастка на дурнів»)
- Історія по-геллерівськи
- Проблематизація дискурсу війни у романі Дж. Хеллера «Пастка на дурнів»
- Стилістична функція анахронізмів у романі Джозефа Хеллера «Бог знає»