Своєрідність трактування конфлікту байки Лафонтена «Le Lion et le Rat» у перекладах І. A. Крилова та Л. І. Глібова

М. М. Чубенко

Байку Лафонтена «Le Lion et le Rat» («Лев і Пацюк»), байку I.A. Крилова «Лев и Мышь» та байку Л. Глібова «Лев та Миша» створено на основі одного сюжету байки Езопа. Досить цікаво простежити, як один спільний сюжет набуває доволі різних інтерпретацій, опиняючись у колі тієї чи іншої національної літератури. Сюжет отримує «нове життя», вбирає в себе основні характеристики традицій, поведінки та світогляду.

Головні персонажі байки відповідно Лев та Миша. Порівнюючи французький варіант із російським варіантом I.A. Крилова та українським варіантом Л.І. Глібова, чітко видно, як персонажі змінюються, а в деяких аспектах стають навіть протилежними. Говорячи про образ Миші, слід підкреслити цілий ряд відмінностей. По-перше, у Лафонтена Миша з'являється перед царем звірів випадково, зовсім цього не бажаючи, точніше «ä l’etoudie», що з французької перекладається як «безрозсудно». У Крилова та Глібова Миша сама проявляє ініціативу візиту до Лева, сама звертається до нього з проханням захистити її та дозволити оселитися в його володіннях. По-друге, просить дозволу:

Хазяйство завести маленьке
Біля їх милості близенько.

Такий мотив є досить типовим для слов'янської народної творчості, мотив, коли хтось слабший, менший чи нижчий за своїм соціальним статусом звертається до сильнішого за протекцією. В усякому разі прохання Миші, враховуючи силу Лева та його соціальний статус, виглядає досить сміливо і в деякій мірі навіть нахабно, але і на цьому вона не зупиняється. По-третє, не дочекавшись відповіді «їх милості», вона наважується прогнозувати на майбутнє і припускає:

Та хто зна, що ще буде з нами:
В пригоді, може, стану й я...

Байка I.A. Крилова розпочинається прямо з візиту Миші до Лева. У байці Л.І. Глібова є преамбула, в якій пояснюються обставини, що вимусили Мишу звернутися до Лева. Ця преамбула виглядає як справжня біографія, де є вказівка на вік («старенька Миша»), висвітлюється питання стосовно житла («їй нігде, бідній, було жить») та згадується про родину («Діток нема: були колись - теперечки по світу розбрелись»). Ця інформація про життя Миші є своєрідним виправданням і поясненням її поведінки. Слід зауважити, що саме преамбулою байка Л.І. Глібова відрізняється від байки I.A. Крилова (звідси і різна кількість віршів. У Л.І. Глібова нараховуємо 50 віршів, а у I.A. Крилова — 33 вірші), а в іншому вони майже ідентичні. Таким чином, Миша з байки Лафонтена зовсім не схожа на Мишу Л.І. Глібова й I.A. Крилова, тож і Лев інший. Він змушений реагувати на нахабну та зухвалу поведінку Миші. Від Лева в адресу Миші чуємо:

Пішла!
Бач, теревені розпустила,
Тікай, поки ще ціла!

В I.A. Крилова Лев навіть погрожує Миші смертю і покаранням, називає її жалким створінням. У байці Лафонтена Миша нічого не пропонує і не просить. Лев просто вирішує подарувати їй життя. Цей благородний вчинок буде винагороджено, бо Миша врятує царя звірів від мисливських тенет.

В українській та російській версіях сюжет байки стає складнішим, глибшим, отримує категоричний характер. Лев проганяє Мишу і тим самим позбавляє себе можливості бути врятованим. Лев не дає їй притулку, тому вона не приходить на допомогу. Спостерігаємо зовсім протилежну ситуацію: Лева Лафонтена врятовано, а Лев I.A. Крилова і Л.І. Глібова залишається в тенетах. Окрім цього, Лев отримує страшне покарання, ганебне і принизливе для такого гордого звіра:

Зв'язали бідного та й повезли
По ярмарках в залізній клітці
(Л.І. Глібов)

...добычею охотника остался
И в клетке на показ народу увезен.
(И.А. Крылов)

На мою думку, тут досить чітко відбиваються особливості самої епохи. Так, розуміння ситуації, її об'єктивна оцінка, розкаяння приходить тоді, коли вже надто пізно, коли нічого вже не змінити. Це своєрідна плата за помилку. Слід зауважити, що така категоричність притаманна більшій кількості сюжетів інтерпретованих українським байкарем Л.І. Глібовим та російським байкарем I.A. Криловим. Вони ставлять персонажів у жорсткіші умови, змушують їх нести більшу відповідальність за свої вчинки.

Література: