Михайло Яцків
Михайло Яцків|
Творчість талановитого західноукраїнського письменника Михайла Яцківа залишила помітний слід в українській літературі. Він був видатним майстром короткої психологічної новели, кращі його твори — це яскраві художні документи життя трудящих Галичини протягом більше як півстоліття. І. Франко відразу поставив ім’я М. Яцківа поруч з іменами М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаника, Марка Черемшини. До того ж Михайло Яцків зосереджує в собі всю складність літературної атмосфери початку XX століття, боротьбу між реалізмом та модернізмом. Через призму творчості письменника можна не лише вивчати ідейно-естетичні змагання в тогочасному літературному житті, але й винести повчальні уроки про долю таланту, що без керма та вітрил прогресивного світогляду пускається в розбурхану стихію житейського моря. М. Яцків, можливо, підсвідомо, розвинув одну з рис пізнього українського бароко — поєднання «високого» стилю (з рефлексивним роздумом) із «низьким» (орієнтація на фольклор, переважно любовну лірику). Звідси — думки про швидкоплинність і марність життя в його творах, які переплітаються з любовними колізіями на тлі природи. Поезія в прозі Михайла Яцківа давала можливість до вияву ускладнених суб’єктивних асоціацій, символів культу краси й почуття. Будучи проміжною формою між поезією та прозою, вона сприяла розвиткові ліризму, чиї корені йдуть від епохи романтизму. Твори Критика |
Поділитися