Іван Величковський

 (близько 1630 (1651) - 1701)

Самтожність Івана Величковського як автора християнської лірики розкривається у певних, притаманних лише цьому письменникові художніх домінантах: в наскрізній ідеї, в етично-моральному її підґрунті, у відповідному матеріалі, передусім у поетичних текстах; у стилі, зрештою, що є складовою частиною самоїестетичної природи його поезії.

І. Величковський бачив своє покликання в уславленні Бога, у приєднанні людини до Божественної Істини, у науці співстраждання і духовного досвіду. До цього зобов'язував його, як і переважну більшість українських письменників XVII ст., культурологічний процес загалом і літературний зокрема. Той факт, що релігійно-християнські мотиви належать до невід'ємних атрибутів нашої старої поезії як книжної, так і фольклорної, точніше кажучи, анонімної, відомої в пізніших записах Ігнорувати ніяк не можна, оскільки відірваність творчості І. Величковського від барокового контексту була б абсурдною. Його християнська поезія наскрізь духовна й пройнята глибокою настроєвістю восхваління Благого Абсолюту. Одне з людських облич Абсолюту - лице Богоматері, особливе призначення її жіночої місії.

Біографія

Популярні твори:

  • Твори у PDF (Вірші до Лазаря Барановича, Вірші до Івана Самойловича, Дзиґар цілий і напівдзиґарик, Автор до читальника, Вірші на герб Ясинських, Вірші під зображенням богородиці, Минути, Квадрантес, Орація до найяснійшого новопосвяченого митрополита, Молоко, Вірші на герб митрополита Варлаама Ясинського, Луна, Рак літеральний, Рак словесний, Рак всуперечслівний, Четверогранний, Згідний, Порядний непорядок, Суголосний, Абетковий, Акростихиси, Програма, анаграма, епиграма, Багатоперемінний, Лабиринт 1,2,3,4, Стовп, Пересічний, Остання штучка)

Критика

Аудіо