21-03-2017 1

Богдан Бойчук

(1927-2017)

Біль і любов виступають основними мотивами поезії Богдана Бойчука. Особиста доля його ліричного героя переплетена з долею його покоління, з епохою, сповненою світових катаклізмів і людських трагедій.

Образність поезії Бойчука зорієнтована на метафорику, де реалії набувають ознак філософських категорій. Але метафора поета ніколи не доходила до такого рівня розщеплення речей і явищ, як, приміром, у поезіях Емми Андієвської чи Юрія Тарнавського.

Стилістичній манері поета притаманне екзальтоване переживання дискретності біологічного часу, в понятійному коді якого висвітлюються грані посягання на красу почуттів та вроду.

Переживаючи обмеженість життєвого світу рамками фізичного існування, автор створює мовнообразну концепцію індивідуального безсмертя, яке досягається свідомою витратою вітальних сил — на догоду вічності.

Біографія

Твори

Критика