Ленгстон Г’юз (Langston Hughes)

(1902–1967)

Ленгстону Г’юзу як письменнику було властиве двоїсте бачення світу – трагічне та комічне. Автор користувався гумором, їдким глузуванням, гострою іронією для подолання власних трагічних переживань, як вірним знаряддям боротьби проти будь-яких проявів зла і несправедливості.

У своїй творчості Л. Г’юз мав одну мету – показати особливості афроамериканського самосвідомості через розкриття внутрішнього світу окремої людини. У цьому сенсі Сімпл – наочний зразок творчого методу письменника. З одного боку – це повнокровний реалістичний образ простої людини з індивідуальною долею, з іншого – узагальнюючий, збірний образ, що втілює самосвідомість усього Гарлема.

Сміх Г’юза – багатогранний. У більшості випадків це сміх крізь сльози, спрямований на подолання трагічних переживань. Від добродушного жарту письменник переходить до злого глузування, гострої іронії чи вбивчої сатири. Але було б помилково думати, що висміюючи Г’юз тільки засуджує та заперечує. Його сміх – перемагаючий: сміючись, він захищає головні цінності життя – справедливість, доброту, чесність.

Біографія

Твори

• Дядько Сем
• Розповіді Сімпла
• Статуси і Статуї

Критика

• Мовні засоби вираження мультикультурного компоненту в поезії Ленгстона Г’юза «The Negro Speaks of Rivers»
• Ритмомелодика Л. Х’юза в різномовних перекладах