Іван Світличний

(1929-1992)

Прагнення до високості та відкидання зайвого, яке прочитуємо у поезіях Івана Світличного, засвідчує його розуміння сенсу буття людини на цій землі, її місця у Всесвіті.

Для Світличного не має ваги громадська думка, оскільки єдиним мірилом добра і зла для нього є тільки совість. На перше місце письменник ставить внутрішній світ.

Можна виділити в доробку Світличного-критика такі основні тематичні групи: нетрадиційне осмислення творчості українських класиків, реабілітаційний процес кінця 50-х років, основні проблеми та здобутки української прози кінця 50-60-х років, модерна поезія (зокрема поезія шістдесятників) і напрями її розвитку.

Іван Світличний став одним із небагатьох, хто в умовах соціальних утисків підніс гасло класиків — за духовну свободу особистості — та зробив його девізом свого життя і творчості.

Біографія

Твори

• Мовчання
• Парнас
• Шевченко

Критика

• Мотив марноти марнот у бутті дисидента Івана Світличного
• Праця над словом – це стиль його життя
• Шевченкознавчі розвідки Івана Світличного