29-08-2023 45

Теодозія Зарівна

(нар. 1951)

Поетичне мовлення Теодозії Зарівної характеризують складний синтаксис, «багатоповерхові» поетичні періоди, які майже не надаються для лаконічного цитування — фрази, мов зернята вервиці, настільки зчеплені між собою — не розірвеш без шкоди для сенсу.

Письмо, на перший погляд епічне, відсторонене. Маємо розлогі розповідні конструкції поетичного синтаксису, що гарно і гладко «вкладаються» в сюжет вірша. Воно густе, ще живе, здатне передати реципієнту трем і «смак» тієї чи іншої емоції, якогось чуття: чи то біль, чи туга за минулим, чи розчарування в чомусь невловимому для нас, суть якого неможливо збагнути за каскадами метафоричних кодів.

Метафоричні «декорації» не лише маскують, герметизують емоційний нерв поетичного твору, це — певне поетичне замовляння реального болю від зіткнень із життям, це спосіб тлумачення emotio через ratio, точніше — чуттєвого через просторово-предметне.

Біографія

Твори

Критика