Василь Земляк

(1923-1977)

Уміння Василя Земляка відобразити діалектику душі людини створювало свій мікроклімат, який п’янить читача, ту чарівну атмосферу карнавалу, живого калейдоскопа доль, яка визначає наповнену поетичність художнього мислення письменника.

Розглядаючи велику історію крізь призму історії кожної людини, зокрема, зцементовуючи події і характери, автор проникав у глибини художньо-соціальної правди зображуваного часу.

Неквапливість зовнішнього ритму письменника поєднувалась із інтенсивною внутрішньою роботою, В. Земляк постійно прагнув вловити складність і неоднозначність людського буття, культури, діалектику світу, виявити гнучкість у судженнях про літературу, прагнув охопити всю багатогранність життя.

Література для Василя Земляка — це храм, де немає місця душам дріб’язковим і захланним, де повага до творчих індивідуальностей та пошуків співіснує з великою увагою до читача, до ідейних змагань та естетичних запитів народу.

Біографія

Твори

• Лебедина зграя
• Тихоня
• Як закувала зозуля

Критика

• День, якого не вистачало: Київ у житті й творчості Василя Земляка
• Заповіт любові
• Сталь і ніжність