Віктор Неборак

(нар. 1961)

Ліричний герой поезії Віктора Неборака серед відчужень і дисонансів сучасного світу намагається знайти гармонію. Один із шляхів віднайдення спокою - Повернення. Повернення до власних початків, до дитинства, врешті, до роду з усією його кодовою системою звичаїв та обрядів.

Відчувається, що Львів надихає автора, але «місто», чи, радше, «місце дії» поезій Неборака виходить за рамки якогось конкретного, реально існуючого. Це, справді, «місто-колізей», мікрокосм, в якому письменник намагається вмістити макрокосм, а може, й цілий Всесвіт.

У деяких поезіях Віктора Неборака основний струмінь — тема людської одинокості, безпорадності серед дзеркально-павутинних переплетінь оточуючого світу, тема тлінності земного кохання і смерть нероздільні. Оптиміст із сумною посмішкою — але оптиміст. Таким видається ліричний герой віршів. Генезис цього оптимізму вбачається у вірі в долю, навіть долю історичну, яка все приведе «на круги своя».

Біографія

Твори

• У видимому немає окремого
• Це тільки мовчання
• Я комусь приснився

Критика

• Імена і безіменність «Базилевса» (Постать Віктора Неборака)
• Міфологеми «лабіринт» і «Одісея» у поезії В. Неборака
• «Світло, впіймане сонетом...»