17.10.2018
Віктор Неборак
eye 200

Віктор Неборак. ​У видимому немає окремого

Віктор Неборак. ​У видимому немає окремого

У видимому немає окремого.
Усе переплетено.
В перетіканні — всі речі.

Зірвана квітка перетікає у небуття.
Небуття — цвинтар окремого.

Відокремлюючи себе, западаєшся в небуття,
сліпнеш, глухнеш,
не відчуваєш доторку,
втрачаєш смак і нюх.

Твоє “я” — двері в не-існування.
Твоє “я” — твоє відокремлення.

Найцінніше — безцінне, дароване.
Усе, що оцінюється, — ілюзія.

Дихай небом, перебирай простором, пливи часом.
Не зав'язуй себе у вузол.
Відлунюй!

Усе справжнє — поряд.
Усе маревне — далеко.

Ти — погляд з невидимого назовні.
А окреслюючи межі — поменшуєшся.

Біографія

Твори

Критика

Читати також


Вибір читачів
up