Квате Роніс. Конкурс драбблів
Розмова зі смертю
- Де я?
- В кращому місті.
- Хто ти?
- Моєго імені немає у існуючій на Землі мові. Люди називають мене смертю, називай і ти.
- Я помер?
- Так. Твоє життя на Землі закінчено.
- Чудово.
- Чудово? Тобі не сумно?
- А чому я маю сумувати?
- Ти ніколи не повернешся назад.
- Смерть. Ти напевно не розумієш.
- Поясни мені.
- Не кожна людина радіє своєму перебуванню на Землі. Є люди які стрибають під потяг за власної волі. Щоб боротись за це нікчемне життя, потрібно бути ідіотом.
- Іронічно.
- Іронічно?
- Ти помер на війні борючись за своє життя.
- Ні.
- Ні?
- Я боровся не за своє життя.
