Юлія Перегуда. Конкурс драбблів
Казочка
– Ходімо, – прошепотіла Принцеса, вислизаючи з вежі. – поки дракон не прокинувся...
Лицар посадив її на коня і помчав подалі від замку. Аж врешті, зупинившись на привал, потягнувся за поцілунком.
– Спочатку вип'ємо вина, – м'яко відсунулася Принцеса. І Лицар з усмішкою прийняв кубок.
Найміцніша драконова отрута миттєво відправила Лицаря в кращий світ. А Принцеса, приторочивши до сідла дорогоцінний меч, інкрустовані обладунки та мішечок із золотом, вирушила додому.
“Нарешті, – мрійливо думала вона. – розпочну ремонт, дах поміняю у вежі. Дракону залу оновлю, а то захиріє, як і обидва попередні...”
А в наш час Принцесі без дракона ніяк не можна.