Кирило Розумовський: гетьман, який прагнув змінити Україну
Кирило Григорович Розумовський – яскрава постать української історії XVIII століття. Народжений у звичайній козацькій родині, він пройшов шлях від вихованця європейських університетів до президента Академії наук російської імперії та гетьмана Лівобережної України. Хоча його постать часто сприймається крізь призму приналежності до російського дворянства, Розумовський доклав значних зусиль для зміцнення автономії Гетьманщини, сприяв розвитку освіти, судочинства, культури та військової справи. Його діяльність залишила глибокий слід в українській історії, ставши прикладом боротьби за збереження національної ідентичності в умовах імперської централізації.
Цікаві та маловідомі факти з життя Кирила Розумовського
- Походження та дитинство. Кирило Розумовський народився 18 березня 1728 року в селі Лемеші на Чернігівщині в родині звичайного козака Григорія Розума та Наталії Розумихи. Родина була багатодітною — Кирило був наймолодшим із шістьох дітей. Важливу роль у його подальшій долі відіграв старший брат Олексій, який завдяки своєму чудовому голосу потрапив до царської капели і став фаворитом імператриці Єлизавети.
- Зв’язок із імператорським двором. Завдяки стрімкому піднесенню старшого брата Олексія Розумовського при імператорському дворі Кирило отримав виняткові можливості. Олексій, ставши неофіційним чоловіком імператриці, переконав Єлизавету Петрівну дати Кирилу можливість отримати європейську освіту, яка вважалася недоступною для більшості представників тогочасної української шляхти.
- Європейська освіта. Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський, під ім'ям Івана Обидовського, навчався в провідних університетах Німеччини, Франції та Італії, здобуваючи знання з історії, географії, математики, мовознавства та інших наук. Це навчання заклало основу для його подальшої реформаторської діяльності.
- Президентство в Академії наук. У 1746 році, коли Кирилу було всього 18 років, він став президентом російської Академії наук, першим не-німцем на цій посаді. Керував цією установою понад пів століття.
- Обрання гетьманом України. У 1750 році, за наказом Єлизавети Петрівни, Кирила Розумовського обрали гетьманом Лівобережної України на козацькій раді в Глухові. Це стало відновленням гетьманської влади після тривалої перерви, і Розумовський, як європейськи освічений політик, прагнув модернізувати управління в Україні.
- Відновлення Батурина як гетьманської столиці. Однією з перших ініціатив Кирила Розумовського стало повернення гетьманської столиці до Батурина. Він відбудував місто, спорудивши там розкішний палац, що втілював європейську архітектурну моду, і створив при ньому розвинуту інфраструктуру.
- Реформи у Гетьманщині. Протягом 14 років свого гетьманства (1750-1764) Кирило Розумовський здійснив масштабні реформи у судочинстві, військовій справі, освіті та медицині, прагнучи створити незалежну українську державу за європейським зразком.
- Плани створити університет у Батурині. Кирило Розумовський мріяв заснувати університет за європейським зразком у своїй гетьманській столиці. На жаль, ці плани були зірвані через заборону російського уряду.
- Бібліофіл та меценат. Розумовський зібрав одну з найбільших бібліотек XVIII століття, яка, за різними оцінками, налічувала до 30 тисяч книг. У ній зберігалися твори Вольтера, Руссо та інших мислителів. Він також підтримував талановиту молодь і сприяв їхньому навчанню за кордоном.
- Участь у двірцевому перевороті. Кирило Розумовський брав активну участь у перевороті 1762 року, завдяки якому Катерина II стала імператрицею.
- Політичний конфлікт із Катериною II. Після приходу до влади Катерини II, гетьманську посаду у 1764 році було скасовано. Кирило змушений був зректися своїх повноважень, що стало кінцем епохи гетьманів в Україні.
- Родина гетьмана. У 1746 році Кирило Розумовський одружився з Катериною Наришкіною, родичкою імператриці. Разом вони виховали 11 дітей, чия слава і досягнення вийшли далеко за межі України. Представники родини продовжували втілювати її девіз «Славу примножувати справами», залишаючи помітний слід в історії та культурі.
- Останні роки життя. Після ліквідації Гетьманщини Кирило Розумовський отримав чин генерал-фельдмаршала, державну пенсію й виїхав за кордон на 11 років. У 1794 році повернувся до Батурина, де оселився у своєму палаці. Він продовжував займатися меценатством, підтримуючи культурні та освітні ініціативи.
- Гетьманський палац у Батурині. У 1799–1803 роках на замовлення Кирила Розумовського та за проєктом архітектора Чарльза Камерона був побудований розкішний палацово-парковий ансамбль у Батурині. Сьогодні це єдиний збережений гетьманський палац в Україні. В палаці виставлена експозиція, що розповідає про життя Розумовського через історичні експонати, такі як палаш, булаву, універсали та інші.
- Смерть і спадщина. Помер Кирило Розумовський 9 січня 1803 року у своєму маєтку в Батурині. Похований у Воскресенській церкві, яку він відбудував. Його могила є однією з небагатьох збережених гетьманських поховань в Україні.
- Зв’язки з Європою. Один із синів Кирила, Григорій Розумовський, став засновником австрійської гілки родини. Його нащадки і сьогодні живуть у Відні. Один з них, Грегор Розумовський, активно цікавиться подіями в Україні, підтримуючи її в сучасних викликах.
Кирило Розумовський залишив величезну спадщину, яка поєднує модернізацію, культурний розвиток і боротьбу за автономію Гетьманщини. Його реформи й прагнення зробити Україну самостійною державою європейського типу стали важливим прикладом для наступних поколінь.