Дитячі мрії або у пошуках себе

Всі ми в дитинстві мріяли. Згодом, коли ми подорослішали, наші дитячі мрії ставали більш примарними. Можливостей ставало більше, але більше й страху невдачі… Дітьми ми все ж були відважнішими.. Ми вірили, що підкоримо світ…

-А ким ти хотів бути в дитинстві?

Здається, банальне запитання, але які ж грандіозні відповіді: космонавт, співачка, актриса, лікар, музикант чи президент.

-А яка професія у тебе зараз?

Ти розумієш, так вийшло, що я став/стала..(перелік найрізноманітніших професій)

-А як же дитячі мрії? Невже, ми всі настільки змінили пріоритети? А чи може ми вибирали, що нам було зручніше, чи можливо цей вибір за нас зробили батьки? А як же дитячий політ фантазії?

Все своє дитинство я планувала стати лікарем, а пізніше мріяла стати актрисою. Навіть, розмірковувала чи вступати в театральний вуз на акторське відділення.

Зараз, я дипломований філолог. А ще без п’яти хвилин інформаційний аналітик, перекладач. Та десь глибоко в душі все ж жевріє та дитяча мрія.. Так хочеться знайти в собі хоч краплинку отієї дитячої впевненості та відваги. І знати, що у тебе все вийде…

P.S. Зараз ходжу на курси акторської майстерності.

Хтозна, можливо саме дитяча мрія і є ключем до успіху? Треба спробувати, адже крок вперед дає можливість зрозуміти чи ти рухаєшся в правильному напрямку..