Запитання до метафізика

Запитання до метафізика: в чому різниця між умом, розумом, розсудком?

Відповісти – означає не боятись помилитись. Страх перед помилкою не дозволяє відпустити все зайве, зосередитись, думати вірно. Починаю саме з таких слів, бо відчуваю той страх, однак намагатимусь його здолати. Можливо це триватиме упродовж усього написання, а можливо вже на самому початку зможу зібратись і побороти його.

Окрім подолання страху перед помилкою, ставлю собі за мету не фантазувати, а як найкраще наблизитись до відповіді на поставлене запитання. Тому розпочну…

Ум

Походження цього слова запитайте у філолога, бо метафізик скаже так:

«Ум» - основа світосприйняття, світобачення, світо- і саморозуміння. Швидше за все, це те, що притаманне лише людині - ум, а не розум як вже традиційно вважають.

«Ум» - єдине абсолютне, що людині властиве. Це те, що є ґрунтом, базовим середовищем здатності, середовищем наявності, це сама наявність.

Наприклад, слова «вмію», «умію», в яких може ховатись підказка: «Я умію» - означає «безпосередньо здатний».

«Ум» - безпосередньо наявний. Він протяжний у тому часі, де може існувати людина, де вона вже є.

Однак не будемо обмежуватись лише умом, а перейдемо до більш звичного для нас – розуму.

Розум

Спершу здавалось б, що дане поняття є чистим, беззаперечним відповідником «ума». Разом з тим особливістю цього поняття є те, що воно складається із префіксу «роз», та частини «ум» - той самий ум, до якого скромно докопувалась вище.

«Роз» - не просто префікс, а елемент, який може нести смислове навантаження розрізнення, роз’єднання, розділення. Проте маю тут одне зауваження, яке стосується того, що й у пояснювальних словах до даного префікса, також наявне це «роз»...

Наприклад, візьмемо такі дієслова, до яких можна приєднати префікс «роз» : розлюбити (любити), розказати (казати), розставити (ставити) і, що саме важливе, розуміти (уміти) та ін.

Що ми бачимо, знову з’являється слово «уміти», знову цей «ум», а де ж відповідь?Що ж тоді таке це «роз»? Чи варто взагалі при даному розрізненні відділяти цей префікс, цю частинку, яка несе своєрідне смислове навантаження..?

Інтуїтивно можу розглянути «розум» як здатність: різнити, ділити, поділяти, ставити.Також його доцільно розглядати як елемент ума, в якому, поряд з яким чи через який розум діє. Останній визначає можливість, здатність, уміння користуватись знаннями, а також витворювати нові.

«Розум» – наслідок із ума, на що вказує префікс «роз».

«Розум» - середовище [для] думки, [для] знання. «Ум» - [для] розуму.

До всії цієї невизначеності буде не зайвим додати ще один ракурс бачення «розуму», тому пропоную поглянути на слово «разом». «Разом» тобто вкупі, в єдності, близько один до одного. Натякаю я невпевнено, з острахом, однак допускаю певну підказку. «Розум» є вкупі, разом із умом…

Розсудок

«Розсудок» - судження, одна із форм мислення. Також це поняття можна окреслити у рамках думання (думати).

Цікаво, що в своїй «Етиці» Б. Спіноза неодноразово згадує поняття ума, розуму та розсудку, однак не може запропонувати своєму уважному читачеві чіткого розрізнення між двома першими поняттями, а розсудок узагалі подає як ratio. Залишається лише припускати, що розсудок – це [також] здатність думати, оцінювати, характеризувати та ін. Що він є думанням (акцент на поняття «думати», а не «мислити») одним із елементів розуму.

Ситуація складається таким чином, що запропоновані три поняття складають певну ієрархію, яка непомітно сформувалась і вималювалась між рядками цього нарису, і виглядає вона приблизно ось так :

УМ

↓

РОЗУМ

↓

РОЗСУДОК

Зауважу те, що поняття «ум», «розум», «розсудок» не є такими, що взаємно виключають одне одного, вони радше взаємно доповнють, взаємно поєднюються, в той ж час не є тотожними і однорідними.

В цілому хочу сказати одне: яке запитання, така й відповідь…