Квоти для україномовних пісень підтримали понад 200 виконавців

Українські виконавці та громадські активісти підтримують квоти на національний контент в теле- та радіоефірі. Про це повідомив представник групи з доопрацювання законопроекту про квотування музичного контенту на рівні 37,5% Сергій Оснач на прес-конференції в Укрінформі.

Учасники прес-конференції: співкоординатор руху "Простір Свободи" Сергій Стуканов; представник групи з доопрацювання законопроекту від громадськості Сергій Оснач; співак Фома, гурт "Мандри"; співак Вадим Красноокий, гурт «Mad Heads»; співачка Ейра; співак Сергій Василюк, гурт «Тінь сонця».

«Громадськість і музиканти написали звернення на підтримку квот. Станом на 18:00 5 квітня 2016 року це звернення підписали вже 168 українських артистів і діячів культури. Станом на зараз у нас є 204 підписи», - повідомив Оснач.

Згідно з його словами, сьогодні існує дуже сильний спротив запровадженню квот. Зокрема, є група українських артистів, які виступають проти введення квот. Зараз законопроект у Комітеті з питань свободи слова, який очолює Вікторія Сюмар. У комітету виникло багато зауважень до цього законопроекту і було вирішено його покращити.

«Насправді, є що покращувати, але є певні моменти, які абсолютно неприйнятні. Пропонується зробити винятки щодо дотримання квот для нішевих радіостанцій. Зокрема, для радіостанцій класичної музики, регіональних радіостанцій та для радіостанцій, що транслюють освітні передачі іншою мовою. Ми маємо розуміти, що ці винятки призведуть до нівелювання закону», - зауважив Сергій Оснач.

Спікер пояснив, що таким чином у власників великих радіокомпаній буде можливість «оминути» квоту. Медіамагнати зможуть створити багато регіональних станцій і транслювати цей самий контент, що й зараз, уникаючи квоти на україномовний продукт. Пан Оснач також додав, що головною метою групи з доопрацювання законопроекту зараз є не допустити внесення будь-яких поправок, що можуть знівелювати закон.

Сергій Фоменко назвав першу частину законопроекту, представленого Міністерством культури, здоровою пропозицією, яку потрібно допрацьовувати.

«Щодо того, що пропонує Сюмар, з цим просто треба працювати і тиснути на ті пункти, які потрібні. Це елементарно. Не треба драматизувати. Потрібно чітко стояти на своїх позиціях», - Сергій Фоменко.

Також Фома запропонував створити робочу групу, яка мала б ознайомитись з усіма пунктами закону. Співак навів приклад ефективності закону в Польщі, де у молодих виконавців є чималі армії шанувальників внаслідок дії квотування продукту національною мовою. Свідченням цього є кількість переглядів відео-кліпів цих артистів на YouTube, що подекуди сягають 40 млн. Він звернув увагу на те, що у польському законодавстві захист інтересу національного культурного виробника стоїть першим пунктом і сказав, що це потрібно брати за зразок.

"Якщо ми хочемо своїх світових зірок, треба, щоб вони звучали в наших українських ефірах. Зараз, як ніколи, є суспільний запит на україномовну музику, і найбільш активна частина нашого суспільства налаштована достатньо войовничо. Тому якщо не буде прийнято закону, якщо за його невиконання не будуть позбавляти ліцензій, то ми дочекаємося того, що за це будуть позбавляти голів - тих програмних директорів, власників радіогруп, які знають тільки, як заробляти гроші і не хочуть їх віддавати, і не хочуть нічого зробити на користь Української держави. Є багато охочих зробити це, тож, будь ласка, віддавайте ліцензії, якщо вам не вистачає якісної україномовної музики. На ваші радіохвилі стоять черги охочих з цим працювати", - висловив свою позицію Вадим Красноокий.

«Найбільше україномовної музики за останні два роки я чув 2 лютого минулого року. Коли загинув Кузьма. Тому, що крутили його пісні», - саме з таких слів розпочав свій speech Сергій Василюк.

Лідер гурту «Тінь Сонця» підкреслив, що слід підтримувати україномовних артистів і більше вмикати їхніх пісень у ефірах радіостанцій й закликав усіх до підтримки україномовної пісні. На думку Василюка, квота 37,5% на україномовну творчість – це абсолютно нормально, зважаючи на досвід Польщі та Франції. Також музикант висловив власне здивування «тим обсягом підписантів-наших зірок, які не підтримують такі квоти».

"Я просто не розумію їхню логіку. Наприклад, якщо дійсно Вакарчук чи Лама підписують відповідне звернення проти квот, я не розумію, чого вони бояться. Якщо програмний директор чи власник радіостанції вважає форматом з українських виконавців лише "Океан Ельзи" і Ламу, то їх буде більше на радіостанціях. Чому їм перейматися? В законопроекті ж не сказано, що обов’язково має розширитись контингент представників україномовної музики. Те саме, наприклад, двомовні гурти Hardkiss і ONUKA. У 70% зайдуть ваші англомовні пісні, в 30% зайдуть ваші україномовні пісні. Аналогічно з "Бумбоксом" і так далі", - сказав Василюк.

Не обійшлося й без обговорення мовного питання, довкола якого, фактично, й обплітається ідея українізація ефірів.

«Хотів би сказати про ту глибоку суспільну кризу, яка панує до сих пір. От говорили, що майже 70% українців вважають своєю рідною мовою українську. А чому ж вони не говорять нею в побуті. Де її в Києві можна почути? Чому нею не говорять? Тому, що вважається, що українська мова не є престижною, що мова цивілізації є російська. А як подолати цю волаючу несправедливість після вже 25-ти років незалежності? Звичайно, треба підтримувати україномовних виконавців і якомога більше представляти їх на наших радіостанціях», - додав Сергій Василюк.

Присутня на прес-конференції консультант Вікторії Сюмар Анна Камуз, яка була обурена тим, що організатори не запросили Комітет з питань свободи слова на обговорення, повідомила присутніх, що усі поправки, які були надіслані активістами впродовж двох днів до цієї миті, були зведені і Комітет готовий до продуктивної роботи. Також вона закликала спікерів до консолідації.

Отже, учасники прес-конференції висловили власні думки щодо перспективи введення квоти на україномовний контент телерадіокомпаній та закликали усіх до підтримки ініціативи. Зважаючи на усе сказане, можемо зробити висновок, що взявши за зразок досвід європейської країни, наприклад Німеччину, де кожна друга пісня має бути нова і кожна друга з нових – німецька, можна створити хороший плацдарм для процвітання української культури і мови.

Юрій Ступень