«Раптом минулого літа» на львівській сцені

Раптом минулого літа на львівській сцені,Театр ім. Леся Курбаса

Діють:

Режисер – Ніл Флекмен

Художник – Володимир Стецькович

Художник з костюмів – Юлія Рибка

Переклад з англійської – Катерина Міхаліцина

Кетрін Голлі – Оксана Козакевич

Місіс Венебл – Василь Колісник

Лікар – Андрій Водичев

Міс Фоксгіл, Сестра Фелісіті – Олег Онещак

Місіс Голлі – Ярослав Федорчук

Джордж Голлі – Марко Свіжінський

У Львівському театрі ім. Леся Курбаса відбулася прем’єра. Глядачі мали змогу побачити психологічну драму «Раптом минулого літа» авторства Теннессі Вільямса. Переклад з англійської здійснила Катерина Міхаліцина. В Україні її вперше побачили у 2013-му в столичній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я». До Львова її приїхав поставити американський режисер Ніл Флекмен.

Відомий за кордоном Теннессі Вільямс свого часу мав певний авторитет. Вважають, що автор писав про те, що пережив сам, часто втілюючи це в жіночі образи. Ще цікавий момент – майже завжди головною героїнею п’єс була слабка жінка. Дещо і дійсно можна психологічно пояснити, але щось залишиться таємницею. Тут можна віднайти деякі відповіді на ці судження: http://www.svoboda.org/content/transcript/3539896.html

Психологічна драма «Раптом минулого літа» класичне втілення Вільямсонської слабкої жінки. І ця жінка знає те, що не знають інші. Вона не винна, що була в тому місці і в той час. Можна подумати, що в такий спосіб дійде до піднесення над іншими. Відбувається протилежно інше – тільки страждання доведені до божевілля.

Добре мати справу з мертвими, бо вони мовчать. Важко переконати людину думати і говорити так як хочуть всі навколо. Вільямсонська слабка жінка, Кетрін Голлі, заважає всім навколишнім: місіс Венебл, своїй тітці, місіс Голлі, своїй матері, Джорджу Голлі, своєму братові. Єдина людина, що шукає і прагне довідатися всю правду це лікар Цукрович.

Пікантна деталь є такою: багата вдова місіс Венебл, яка раптом втратила свого сина наполягає на лоботомії своєї племінниці Кетрін Голлі. Вдова готова багато що віддати, аби добитися своєї мети. Лікар Цукрович стає, ніби пішаком у цій ситуації. Насправді, маючи таку малу силу, від нього багато чого залежить. Цікаво, якими засадами він керуватиметься. Адже сам Теннессі Вільямс говорить, що «усі використовують усіх і називають це любов’ю…». Цю думку курбасівці обирають головною, поширюючи її як епіграф до публіки.

Теннессі Вільямса цікавить не тільки любов між чоловіком і жінкою, але й між жінкою і жінкою, чоловіком і чоловіком, матір’ю і сином, і так далі. Іншими словами це не тільки «правильна любов» з точки зору релігії, бо з першого погляду любов матері до сина це природнє явище, але ще виникає одне питання, а чи мати, місіс Венебл, любить саме так свого сина?

Психологічна драма «Раптом минулого літа» викликає дуже багато питань у глядача. Вони не належать до однієї теми, це сукупність різних тем, що звертають увагу на цінності людські. Режисер, Ніл Флекман, не допомагає глядачеві зовсім, а навпаки додає ще запитань. Жіночі ролі грають чоловіки. Місіс Венебл грає Василь Колісник, місіс Голлі у виконанні Ярослава Федорчука і так далі. Здається можна додуматися до того, якби всю цю ситуацію пояснив Зигмунд Фройд.

В Інтернеті є однойменний фільм за режисурою Джозефа Лео Манкевіча. Стрічка вийшла на екрани в 1959 році і була тричі номінована на «Оскар». Хоча між фільмом та виставою є велика різниця, не зважаючи на те, що доносять вони одну і ту ж тему. Вистава має сильніші козирі у рукаві.

Читати також