Олесь Доріченко. ​Шопена грають

Олесь Доріченко. ​Шопена грають

Шопена грають…
Чужина…
І тихо-тихо, лише кроків
у сонні вікна б’є луна.
Шопена грають…
Чужина…
Туманом стелеться неспокій.

Незнане місто…
Ніч чужа…
Шопена вальси…
Мрійна втома.
А мозок точить дум іржа –
незнане місто…
Ніч чужа…
А як там в Києві?
Як вдома?

Неону смуги, шурхіт шин,
меланхолійне піаніно…
Хтось грає, ніби на душі.
Неону сяйво, шурхіт шин,
а серце рветься на Вкраїну.
Шопена грають…
Чужина…

Біографія

Твори

Критика


Читати також