Олесь Доріченко. Співав Гришко
Співав Гришко – і розсувались стіни.
Співав Гришко – і простиралась даль.
Летіли вершники степами України,
Сурмили сурми, і дзвеніла сталь.
Співав Гришко – і місяць срібний сходив,
І до душі горнулася душа…
На ясні зорі і на чисті води
Козацький кіш з піснями вируша.
Козацький кіш – історії відгомін –
Не втамувати пам’яті жаги.
Із забуття сіяє правди промінь,
Крізь гамір часу – наспів дорогий.
Співав Гришко – і голос його дужий
Нас за собою у простори ніс.
Співав Гришко – і не було байдужих –
Ми плакали і не ховали сліз.
Твори
Критика
