Віктор Кордун. Краплина тиші
Мамо,
вже навколо нашої хати
звужується
тиші сувій суцільний.
Не зацвіли
цього літа
ні гарбузи твої,
ні мальви.
Те намисто,
що ми назбирали
по узбережжях щоденних озер
самозгортних,
вже заважке й захолодне
для тебе.
На постелі своїй
світлій-світлій
меншаєш,
меншаєш.
Твори
Критика
- Віктор Кордун: поезія епічних першоструктур
- Віктор Кордун: поезія і велич світу
- «Епоха світання» постшістдесятників: поезія Віктора Кордуна на лезі «між»
Поділитися