​Ідуть дуби купатися у море...

Дмитро Павличко. Твори. ​Ідуть дуби купатися у море...

Ідуть дуби купатися у море,
Над головами піднімають руки...
Чи добровільно йдуть, а чи з принуки —
Не знати нам про їхнє щастя й горе.

Чи йдуть вони, неначе ті погани,
Хреститися, щоб догодить князеві...
Між ними підлітки, і парубки сталеві,
І сухорукі чорні дідугани.

А може, то — литовські риболови,
Бо горда в них постава й строгі лиця...
Я хочу вникнути у шелест листя,
Бодай слівце збагнути з їх розмови.

1964


Читати також