Майн Рід (До 150-річчя з дня народження)

Майн Рід (До 150-річчя з дня народження)

П. Т. Маркушевський

Кого з читачів у ранній юності не полонив незвичний світ творів Майн Ріда з такими надзвичайно відважними героями. В які тільки землі не водив нас цей письменник, щоразу відкриваючи чарівні картини невідомої нам фауни і флори. А хіба не доводилося до пізньої ночі зачитуватися «Мисливцями за скальпами», «Вершником без голови» чи «Оцеолою, ватажком семінолів»!

Протягом багатьох десятиріч цей чудовий оповідач разом з Жюль Верном, Фенімором Купером та іншими визначними авторами пригодницьких творів робив добру справу у вихованні молоді. Горьківську оцінку романів Купера можна віднести і до відомих творів Майн Ріда — вони виховують почуття честі, відваги, прагнення до діяння.

Творчість Майн Ріда нерозривно пов’язана з його життям, хвилюючим, сповненим цікавих пригод та драматичних колізій. Тому не дивно, що книга «Життя і пригоди капітана Майн Ріда», написана дружиною письменника, по його смерті, гідно завершує майн-рідівську епопею.

Народився Томас-Майн Рід 4 квітня 1818 року в родині небагатого протестантського священика в Ірландії. Сина, в якому крилися неабиякі душевні і фізичні сили, не вабила духовна кар’єра, і він залишає отчий дім. А далі ми його бачимо серед тих, кого злидні та голод гнав з рідної країни шукати щастя за океаном. Але його ніде не полишає почуття любові до батьківщини, що зазнавала постійних утисків від англійських поневолювачів. З якою любов’ю в одній з поезій він пише про Зелений Ерін (так народ називав свою вітчизну): «Ерін, я люблю тебе... Я люблю вас, мої співвітчизники, та не можу залишитися з вами. Чужинець перетворив мій дім на пекло — я не хочу бути жебраком біля дверей багача». На американській землі Майн Ріда спершу вразило місто Новий Орлеан з його величавістю, барвами, різномовністю. Та незабаром він побачив там разючі контрасти й суперечності суспільного життя. Це було місто работоргівлі, спекуляції, усього того, що характеризує процес буржуазного розвитку.

Збагнувши примарність швидкого збагачення, молодий ірландець обирає цілком реальний шлях у житті, сповнений щоденної боротьби за існування. Він служить у торгівлі й на плантаціях, стає актором і вчителем. Спраглий до знань, мандрує по Південних Штатах, Мексіці, стикаючись з найрізноманітнішими пригодами та небезпеками. Майн Рід зачудовується красою чарівної природи й жахається страшних людських трагедій: він бачить, як американські колонізатори з дикунською жорстокістю воюють з місцевим населенням, відбираючи його споконвічні землі.

Оселившись у Філадельфії, обдарований юнак пробує свої сили в журналістиці, і не без успіху. Досить швидко він входить в журналістські кола, здружується з відомим письменником Едгаром По. Кореспонденції, нариси, оповідання Майн Ріда охоче публікують газети та журнали. В одному з листів до рідних він писав: «Три чи чотири роки я вів життя літератора, сповнене боротьби. Я не викував для себе крил із золота, однак піднявся до вершин Парнасу». Незабаром Майн Рід співробітничає у провідних газетах Нью-Йорка.

Щиро вірячи у визвольну місію Сполучених Штатів Америки в агресивній війні проти Мексіки, він іде в американське військо. За справді винятковий героїзм Майн Ріду присвоюють звання капітана, що неабияк імпонувало йому. В одному з важких боїв його було тяжко поранено. Пішла чутка про загибель Майн Ріда. А він, повільно видужуючи в колі друзів, знову береться за перо і пробує свої сили вже у великій прозі. Працює над романом «Вільні стрільці», де з великою симпатією змальовує життя мексіканців, зокрема подвиги партизанів. Не одна сторінка роману викриває мародерство американської армії, хоча в цілому тоді письменник ще не збагнув загарбницького характеру американської війни. Але за час перебування в Америці письменник прозрів у сприйнятті нового світу. Тепер його все життя гнітитиме буржуазне суспільство, де мірилом людської цінності є влада й капітал. Він гостріше побачив виразки тамтешнього ладу.

1848 рік. Полум’я революції охопило Францію, Італію, Угорщину, Австрію, Німеччину... Республіканець-демократ за переконанням, Майн Рід не може бути осторонь цих подій... З великою групою однодумців він повертається в Європу, аби взяти безпосередню участь у боях на барикадах. Коли волонтери революції пристали до берегів Англії, ворожі сили значною мірою вже пригасили полум’я народного гніву. Жорстока розправа реакції над учасниками революції боляче вразила письменника. А все ж Майн Рід сподівається на революційне завтра. Він підтримує зв’язки з багатьма учасниками боїв, що емігрували до Англії, особливо близько сходиться з вождем угорської революції Лайошом Кошутом, на захист якого виступає з пристрасними статтями у пресі. Щире слово про повстанців скаже він у романі «Дружина-дитя», опублікованому посмертно. Свій гнів письменник спрямовує на «вбивцю нації» Наполеона Третього.

Майн Ріда як письменника у світі знали. Коли в лютому 1855 р. в Лондоні скликали мітинг як «пам’ять революційного руху 1848 року», поряд з Карлом Марксом, Віктором Гюго, Олександром Герценом та іншими видатними діячами того часу був запрошений і Майн Рід. Тепер він багато пише і майже щороку публікує новий твір, серед яких: «Мисливці за скальпами» (1851), «Житло в пустелі» (1852), «Білий вождь» (1855), «(Квартеронка» (1856), «Мисливці за рослинами» (1857), «Оцеола, ватажок семінолів» (1858), «Морське вовченя» (1859), «Відважна мисливиця» (1860), «Марони» (1862), «Повзуни по скелях» (1864) та ін.

Усе, що він пережив і побачив у житті, знайшло своє місце у художніх творах талановитого митця. Твори ці пройняті гуманістичною ідеєю. Письменник виступає поборником свободи і незалежності туземного населення Америки (індійців), гостро засуджує жорстоку агресію іспанських та американських колонізаторів. Продовжуючи проблему, зачеплену Бічер-Стоу в романі «Хатина дядька Тома», Майн Рід з властивою йому пристрастю засуджує дикунське рабовласництво, расову дискримінацію, відстоює рівноправність.

Ворог будь-якого гноблення, Майн Рід не тільки розвінчує старий феодально-кріпосницький лад, а приковує до ганебного стовпа нових володарів світу — буржуазію («Квартеронка», «Марони», «Авантюрист Депар», особливо роман «Житло в пустелі») .

Його героїзавжди у боротьбі й перемозі. Доля їхня незвичайна. Це люди виняткової відваги й мужності, їх не лякає ніяка стихія чи зло — вони переборюють їх і перемагають. Їм притаманне побратимство, ради якого вони здатні на подвиг. Не позичати їм мужності й гордості, запальності й завзяття. Герої повістей та романів Майн Ріда — це чесні, високоморальні й цільні натури, які понад усе прагнуть волі. З найскладніших обставин вони виходять переможцями. Є щось у цих героїв автобіографічне (Едвард Уорфільд, капітан Галлер, Едуард та ін.).

У багатьох творах Майн Ріда центральними героями змальовані, як живі, мисливці, вчені-мандрівники, діти. («Полювання за дельфінами», «Повзуни по скелях», «Мисливці за жирафами», «Мисливці за рослинами», «Подорожі юних бурів»).

Великою радістю для письменника був вихід у світ п’ятнадцятитомника його спадщини, знав він і про двадцятитомне видання його творів у Петербурзі.

Поборник ідей революції 1848 року, позбавлений, проте, тісних зв’язків з народними масами, Майн Рід не міг збагнути закономірностей історичного поступу, коли на арену політичної боротьби виступив пролетаріат, що владно заявив про себе у дні Паризької комуни.

22 жовтня 1883 року друзі, товариші, знайомі і незнайомі читачі проводжали талановитого письменника в останню путь.

Томас Майн Рід вписав багато яскравих сторінок у світову пригодницьку літературу, які довго не втратять своєї значимості й принади.

Л-ра: УМЛШ. – 1968. – № 4. – С. 93-94.

Биография

Произведения

Критика



Ключевые слова: Томас Майн Рид,Thomas Mayne Reid,приключенческие романы,критика на творчество Майн Рида,скачать критику,скачать бесплатно,английская литература 19 в

Читайте также