Секс, дитинство та суїцид: про музику, яка мене сформувала
Я, Тирусь Дмитро Юрійович, (псевдонім Прол) - є меломаном. Формувалися мої смаки в основному в школі та під час канікул у селі.
Моя мама, Веремієнко Інна Дмитрівна, була вчителькою англійської мови. Вона виросла на Радянській естраді (Алла Пугачова, Йосиф Кобзон, Лев Лещенко, Володимир Висоцький, Булат Окуджава, Муслім Магамаєв) та слухала The Beatls, Елвіса Преслі та гурт ABBA.
В 1990-ті роки для мене пострадянська сцена була нудна. І тут з'явився Борис Моїсеєв. Я був тоді малий та не розумів, що він має стиль гея. Він зробив вигляд що ним є. Мені сподобався епатаж та харизма співака.
Пізніше я переріс це. І стало смішно слухати дует із старшою Людмилою Гурченко. При всій повазі. Бо я раніше бачив з нею молодою фільм "Карнавальна ніч" (1956) та її Новорічну Пісню.
Одного разу я дивився телевізор. І натрапив на кліп британського поп-гурту Spice Girls "Viva forever" (1997). Це казкове відео відкрило мені новий світ та інший погляд на музику.
Подруга дитинства та улюблена музика
Була в мене у підлітковому віці подруга Яринка (я не вимовляв букву "р", а тому певний час виходило Ялинка). То вона перша показала мені нову зірку Брітні Спірс.
Завдяки їй я почув вперше весь перший альбом Брітні Спірс "...Baby one more time" (1999). Також тоді вийшов однойменний кліп. Де в американській школі Брітні після дзвінка співає та танцює. Класно було таке дивитися в 9 років.
Ще також нам подобалася пісня датсько-норвезької групи Aqua пісня "Barbie Girl" (1997), але це не був рівень Брітні. Ярині сильно подобалося, як співала американська співачка. І вона не могла пропустити "Oops!... I did it again" (2000). А в мене почали музичні смаки змінюватися.
2000 - переломний рік
Хороша музика міняє свідомість. До нового тисячоліття я не розумів, як музика може бути різноманітною. В 1990-ті вже був ознайомлений із такими музичними стилями, як поп, рок, класична та народна музика. Думаю, я чув і інші музичні стилі, але не зауважував їх.
Раптово з'явився хіт фінської групи Bomfunk mc's "Freestyler". Так я вперше почав кайфувати від електронної музики.
Зроблю маленький відступ від музики початку другого тисячоліття. В ті часи в школі ми слухали російську групу Любе. Не тільки в школі, а також всім двором. Водночас це суперечило тому, що Брати Гадюкіни з своїми піснями були популярні серед нас. А зараз свідомо чи не свідомо воліють забувати про це. Та ще не воліють відділяти культурне від політичного.
Серед української музики найвідомішими були гурти Скрябін та Океан Ельзи. Святослав Вакарчук був популярніший за Кузьму Скрябіна, бо останній грав в ті часи андеграундну музику.
Переломним для мого сприйняття музики став саундтрек до фільму "Брат 2" (2000) режисера Олексія Балабанова. Він сам вибрав кожну пісню в музиці до цього кіна. Там прозвучали пісні ОЕ "Коли тебе нема" та "Кавачай". Після цього ОЕ став відомий не тільки в Україні. До Революції Гідності їх слухали по всій Росії.
Так я вперше дізнався про таких співаків та гурти, як Земфіра, Аукціон, В'ячеслав Бутусов, Сплін, Чичеріна (крім "Ту-лу-ла" не подобаються мені її пісні), Акваріум та Найк Борзов.
Eminem та Rammstein
Реп я почав слухати у 2000 році. От кажуть, що це музика низів. Вона нічим хорошим не наповнює слухача. Бо описує життя чорних людей у гетто (в прекрасній країні США). Вони є ганстерами. Там багато матюків. Що б не казали, а ця музика показує реальне життя. І щоб її розуміти, то доводиться цікавитися про життя афроамериканців. Бо після них з'явилися білі репери по всьому світу.
Я почав слухати реп завдяки білому реперу Емінему. Вперше його побачив з кліпом "The Real Slim Shady" (2000). Це його веселий кліп. Справив абсолютно нове враження про музику.
Почав слухати Емінема цілими альбомами, коли вийшов кліп "Lose yourself" (2002). Після того я подивився фільм з ним "8 миля" (2002). Там я вперше побачив історію життя репера в чорному гетто міста Детройт. В цьому фільмі побачив вперше реп батли.
За саудтрек до цього фільму вперше в історії премію "Оскар" отримав репер Емінем. Коли послухав цей альбом, то вперше почув реперів 50 cent, Obie Triece, D12, Jay-Z, Xzibit та Nas.
Потім я почав слухати повноцінно цілі альбоми. Спочатку купив The Eminem Show (2002), а потім "The Marshall Methers LP (2000) та мій досі улюблений альбом в його виконанні "The Slim Shady LP" (1999).
Важкий рок почав слухати завдяки німецькій групі Rammstein. Спочатку мене вразив кліп "Du hast" (1997). Так я почув вперше важкий метал. Вперше купив їхній чудесний "Mutter" (2001), який на мою думку не застарів. Улюбленою піснею, як на мене, був хіт "Feuer frei!" (2002). На початку американського бойовика xXx (2002) виступають Rammstein. І під час їхнього вогняного шоу російська мафія вбиває американського таємного агента. Не випадково назва пісні перекладається "відкрити вогонь".
На мою думку, Rammstein досі нічого краще не зробив, ніж свій перший альбом "Herzeleid" (1995). Але я з радістю слухаю кожну нову їхню платівку. Лише згодом мене більше вразив англомовний сольник Тіля Лідемана "Skills in pills" (2015).
Нью метал, панк рок та все, що я прослухав у селі
Коли жива була моя мама, то возила мене до села. Тоді ми їздили на Кіровоградщину (Кропивничину). Село Миколо-Бабанка. Там я проводив літо. Аж поки не виріс та став дорослим.
Мені родичі почали приносити відеокасети. Тоді на мене справив спершу жанр панк-рок. Це група The Offspring. А ще група Сектор Газа.
Спершу мені принесли їхній альбом Conspiracy of One (2000). Дуже класна в ньому обкладинка у цьому альбому. Мені подобався такий мінімалізм та весела рок музика.
Ці касети мені приносила родичка Наташка. Вона також мені дала послухати альбоми романтичної метал групи HIM, нью-метал гурт Korn, репкор Limp Bizkit та Guano Apes.
З родичем Сашком ми слухали Рукі Ввєрх, Діскотєка Аварія та Іванушкі International. Сестра Наташки, Інка, мене підсадила на групу Звєрі та Avril Lavigne. Я ж зі Львова привіз Океан Ельзи та Друга Ріка. Ось такий взаємообмін.
Я не з тих людей, які ходили по клубам. Але після сільського господарства, купання в ставку, бджіл та ловлі раків не було що робити. Тоді йшли до сільського клубу. То будинок культури. Там розваги були такі: більярд, лускати семена соняшникового насіння з пивом. От там я вперше.почув "Туман" Сєктор Газа. На мене не справляла враження так жодна пісня. Це вже потім я почув їхні жартівливі пісні та з матами. Досі я вважаю цю пісню однією з кращих.
Marilyn Manson, мій перший секс та суїцид друга
В своєму селі мені сусід приніс Marilyn Manson "Holy Wood. (In the Shadow of the Valley of Death) (2000). Потім "Mechanical Animals (1998), який мені досі найбільше подобається. Це єдиний альбом у стилі глем рок, який мені сподобався. Класичний глем David Bowie мені не подобався. Потім я купив на касетах всі його альбоми.
Я вчився у Львівському Технікумі Залізничного Транспорту. Там був старшокурсник Юра Менсон. Ходив у майці із зображенням свого кумира. Був другом також моєї подруги Яринки.
Він був за світоглядом атеїстом. Бачив його веселим, але схильним до депресії. Я вже закінчив технікум, а потім став студентом Українського Католицького Університету. Його знав також мій одногрупник Макс. І тут раптово ми всі дізналися, що він вчинив самогубство. Причину я не зрозумів. На мою думку вона не пов'язана з музикою.
Менсона звинуватили, що у Колумбайны винен він. Бо підлітки-вбивці Ерік Харріс та Ділан Кліборд носили футболки з Менсоном. Трагедія сталася 20 квітня 1999 року. Ці школярі вбили 12 учнів та одного вчителя.
Режисер відомого документального фільму "Фаренгейт 9/11" (2004) Майкл Мур зняв "Боулінг для Колумбайн" (2002). За документальний фільм про ці події в школі він отримав премію "Оскар". Він говорить з Менсоном, який відповідає, що тим учням, які вчини злочин, він би не сказав нічого. А просто їх вислухав.
Режисер приходить до висновків, що музика тут ні до чого.
От взагалі. Я розумів, що творчість Менсона - це реакція на мракобісся (не справжню віру) та критика споживацького способу життя та гламуру.
Я був колись дуже консервативним традціоналістом. До 25 років я не мав сексу. Входив до Католицького руху за цнотливість "Справжня Любов Чекає" ("Рух Чистих Сердець"). Мої погляди різко змінилися. Та познайомився на сайті знайомств з прекрасною дівчиною Оленою. В перший день ми зайнялися сексом. Під музику концерту Мериліна Менсона "Guns, God and Government Tour". Жаль його сучасні альбоми не такі класні. Хіба мені дуже сподобався "The Pale Empreror" (2015), де навіть були пісні у стилі блюз рок.
