Майк Йогансен. Ви, що, не знаючи мети...

Ви, що, не знаючи мети,
Спиняли стомлені здорового,
Лежіть собі - до неба йти
Ще довго.

І ви, що до небес мости
Своєю окропили кров'ю
Простіть ви нам. Ідемо. Йти
Ще довго.

І піють півні на путі,
І кличуть віковічним зовом.
Забули все. Ідемо. Йти
Ще довго.

ОБІРВАНІ СТРУНИ... Нью-Йорк, 1955, с. 222.