Майк Йогансен. Ясень

І співай тепер, що не ця
Була остання сторінка.
Я тебе прочитав до кінця,
І зосталась одна картинка:
"Ти мов тонесенька ясень
Зросла в голубе озеро".
Ах, засміялась ясна,
І стала на порозі.

Не сховаєш тепер лиця,
Крізь пальці горить і рдиться.
Я тебе прочитав до кінця
І до себе несу на полицю.

1927. ОБІРВАНІ СТРУНИ... Нью-Йорк, 1955, с. 217.