Майк Йогансен посідає в нашій літературі, можна сказати, окреме, особливе місце. Свій оригінальний талант він виявив у багатьох жанрах: Йогансен був поетом і прозаїком, сценаристом і лінгвістом, філософом і перекладачем, публіцистом і видатним критиком. Та чи не найбільше його хист виявився в царині поезії. І хоча до цього жанру він ставився легковажно (про це він сам признався в автобіографії), все-таки ніколи не розлучався з ним, полишивши нам зразки оригінальної поезії, яка й досі є предметом пильного зацікавлення читачів. Поезія Майка Йогансена стала явищем у нашій літературі. Його вірші завжди відзначалися оригінальною формою та багатим змістом, а комічний дотеп поєднувався з тонким ліризмом. Усією творчістю письменник засвідчував грунтовну філологічну освіту. З М. Йогансеном у цьому плані міг конкурувати хіба що М. Зеров. Своїм, хоча й невеликим кількісно, доробком (до речі, цей термін увів до наукового обігу М. Йогансен) він вніс до української поезії багато нового, прагнучи наблизити її до рівня світових зразків. З перших виступів і до кінця життя М. Йогансен зберігав репутацію надзвичайного таланту, витонченого майстра, в якого інтелект переважав емоції. Формально стрижень поезії М. Йогансена визначити важко: з одного боку над ним тяжіє ранній П. Тичина, з другого — російський футуризм (В. Хлєбников, Г. Петников), помітні також інтонації П. Верлена та Р.-М. Рільке. Твори
Критика
|
19.05.2016
278
Майк Йогансен
16.04.2021
558
16.04.2021
783
16.04.2021
1690
16.04.2021
490
20.01.2021
456
12.01.2021
183
12.01.2021
301
11.01.2021
480
11.01.2021
224
10.01.2021
470
10.01.2021
171
19.05.2016
591
19.05.2016
666
19.05.2016
786
19.05.2016
5134
19.05.2016
2692
19.05.2016
3634
19.05.2016
1888
Популярне
Вибір редакції











