Майк Йогансен посідає в нашій літературі, можна сказати, окреме, особливе місце. Свій оригінальний талант він виявив у багатьох жанрах: Йогансен був поетом і прозаїком, сценаристом і лінгвістом, філософом і перекладачем, публіцистом і видатним критиком. Та чи не найбільше його хист виявився в царині поезії. І хоча до цього жанру він ставився легковажно (про це він сам признався в автобіографії), все-таки ніколи не розлучався з ним, полишивши нам зразки оригінальної поезії, яка й досі є предметом пильного зацікавлення читачів. Поезія Майка Йогансена стала явищем у нашій літературі. Його вірші завжди відзначалися оригінальною формою та багатим змістом, а комічний дотеп поєднувався з тонким ліризмом. Усією творчістю письменник засвідчував грунтовну філологічну освіту. З М. Йогансеном у цьому плані міг конкурувати хіба що М. Зеров. Своїм, хоча й невеликим кількісно, доробком (до речі, цей термін увів до наукового обігу М. Йогансен) він вніс до української поезії багато нового, прагнучи наблизити її до рівня світових зразків. З перших виступів і до кінця життя М. Йогансен зберігав репутацію надзвичайного таланту, витонченого майстра, в якого інтелект переважав емоції. Формально стрижень поезії М. Йогансена визначити важко: з одного боку над ним тяжіє ранній П. Тичина, з другого — російський футуризм (В. Хлєбников, Г. Петников), помітні також інтонації П. Верлена та Р.-М. Рільке. Твори
Критика
|
19.05.2016
271
Майк Йогансен
16.04.2021
550
16.04.2021
775
16.04.2021
1680
16.04.2021
481
20.01.2021
449
12.01.2021
176
12.01.2021
293
11.01.2021
470
11.01.2021
213
10.01.2021
457
10.01.2021
162
19.05.2016
582
19.05.2016
658
19.05.2016
778
19.05.2016
5126
19.05.2016
2682
19.05.2016
3617
19.05.2016
1877
Популярне
Вибір редакції












