21-06-2021 Євген Фомін 66

Біографія Євгена Фоміна

Біографія Євгена Фоміна

Євген Павлович Фомін – український поет – народився 27 грудня 1910 року в Каховці.

Рано залишився сиротою: у 1919 батько, який очолював партизанський загін на Херсонщині, був розстріляний німцями. Мати поета померла через два роки.

Навчався в Харківському педагогічному інституті, з 1935 жив у Києві. Під час Другої світової війни був фронтовим кореспондентом газет. Навесні 1942 працював у прифронтовій зоні Донбасу й улітку опинився в оточенні. Нелегально перебрався до Києва, де мешкав у знайомих, але був заарештований гестапо. На пропозицію співпраці з окупаційною адміністрацією Фомін не пристав.

Євгена Фоміна було розстріляно 5 листопада 1942 року у Бабиному Яру (Київ).

Вірші почав писати з середини 1920-х, співпрацював з літературно-громадським часописом «Молодняк». Опубліковані збірки «Поезії» (1927), «Засідання героїв» (1932), «Лірика» (1938), поема «Трипільська трагедія» (1929), казка для дітей (спільно з А. Шияном) «Івасик-Телесик» (1941) тощо. На початку війни вийшла нова збірка поезій «Кров за кров» (1942), до якої увійшла також і поема «Василь Боженко». Посмертно опубліковано «Вибране» (1956, 1958, 1963).

Біографія

Твори

Критика


Читати також