Як вчити іноземні мови

Завдяки інтернету і науковим відкриттям процес навчання тепер виглядає зовсім інакше, ніж 20-30 років тому. Розберімося, що сучасна наука говорить про вивчення мов і як це використовувати на практиці, щоб не витрачати даремно час та гроші.

У школі неправильно вчили?

Традиційні підходи до навчання мовам дійсно викликають сумніви. У Росії, особливо в регіональних школах, досі практикують так званий граматико-перекладний метод. Він був придуманий ще в XVI столітті для вивчення латини і спирається на граматику, прямий і зворотний переклад фраз, заучування слів і письмові вправи. В американських школах довго практикували аудіолінгвальний метод з акцентом на аудіювання та усне мовлення. Але обидва варіанти багато критикують за односторонній підхід.

В кінці XX століття на Заході став популярний комунікативний метод, в якому спілкування служить не тільки метою, а й засобом навчання. Однак і з ним не все гладко. Більшість міжнародних мовних іспитів і надалі зосереджені на граматиці та лексиці. А значить, здатність вільно спілкуватися не гарантує хороших балів.

Які методи використовують зараз?

Сьогодні і звичайні, і онлайн-школи намагаються комбінувати різні методики. Наприклад, поєднують комунікативну модель з проектним принципом: матеріал відразу використовується на практиці, і за підсумками модуля учні надають тематичні доповіді або дослідження на мові. В онлайн-навчанні найчастіше застосовують тренінговий підхід. Викладачі дають учням структуровану теорію, наочно її пояснюють, але навантаження і навчальний графік студенти планують самостійно.

Як краще вчити мови - онлайн чи офлайн?

На це питання складно відповісти однозначно. На вивчення мов онлайн жителі планети витрачають близько 6,5 млрд доларів на рік. Обсяг витрат розрахований виходячи з показника 5,69 млрд доларів 2018 року з поправкою на 13,4% щорічного зростання, а через сім років ця цифра зросте майже втричі.

Дослідження за участю корейських студентів показало, що різні учні по різному оцінюють ефективність онлайн- і офлайн-класів.

Половина студентів запевняли, що отримують більше знань онлайн

Вони відзначали гнучкість навчання, економію часу, широкий доступ до навчальних матеріалів. Інші зізнавалися, що в онлайн-режимі у них були проблеми з дисципліною і не вистачало особистого спілкування з викладачем.

Які онлайн-методи найефективніші?

Все залежить від того, які цілі стоять перед учнем і заради чого він вчить мову. Але в цілому дослідження свідчать на користь тих онлайн-шкіл, де можна спілкуватися з носіями мови в реальному часі. Так учні починають швидше будувати більш складні і докладні речення. Звичайно, спершу вони роблять багато помилок, але це природна частина процесу навчання.

Чи можна вивчити мову самостійно?

Так, і досвід багатьох поліглотів це підтверджує. Яскравий приклад - відома в XX столітті угорська перекладачка і письменниця Като Ломб. Вона самостійно освоїла близько 30 мов, почавши вчити їх вже в дорослому віці. Основа її методу - читання. Так, російську мову вона вивчила по «Мертвих душах» Гоголя, багаторазово перечитуючи книгу.

Але такий метод вимагає концентрації і часу, і в XXI столітті мало хто готовий перечитувати одні й ті ж книги по багато разів. Щоб стати гіперполіглотом, як Като Ломб, бажано мати природну схильність і залізну дисципліну.

Чи потрібно читати класику іноземною мовою?

Насправді жанр літератури не такий важливий. Головне - читати багато і вибирати текст свого рівня: вам повинні бути знайомі 95-98% слів на сторінці. Це так зване екстенсивне читання. Як виявилося, воно набагато ефективніше інтенсивного методу, при якому учні беруть більш складний матеріал, але читають менше.

Як вчать мову сучасні поліглоти?

У кожного свій підхід, але багато відомих поліглотів практикують занурення у мовне середовище. Наприклад, Бенні Льюїс, який опанував 11 мов, кожен раз вирушає в нову країну, щоб навчатися серед носіїв. Він запевняє, що таким чином можна швидко заговорити новою мовою вже через три місяці. Звичайно, така можливість є не у всіх. Деякі поліглоти просто створюють мовне середовище у себе вдома: дивляться телевізор, слухають радіо та підкасти і грають у відеоігри з носіями.

Хіба вік не перешкода?

Довгий час вважалося, що кращі результати завжди показують ті, хто почав вчити мови в дитинстві. Адже дитячий мозок більш пластичний і швидше створює нові нейронні зв'язки. Однак нові дослідження показали, що мозок зберігає пластичність і в дорослому віці. При освоєнні мов це особливо помітно. Шведські вчені протестували дві групи добровольців: перша займалася мовами, друга вибрала інші науки. Результати здивували: у тих, хто вивчав мови, деякі структури мозку збільшилися в розмірах, хоча у другої групи таких змін не було.

І все ж в дорослому віці опановувати нові мови складніше, проте це швидше пов'язано не з можливостями мозку , а з накопиченим ментальним багажем.

Дорослі більш критично ставляться до своїх досягнень, соромляться робити помилки, пасують перед мовним бар'єром: все це знижує мотивацію і уповільнює процес.

Як правильно вчити нові слова?

Найрезультативнішою технікою для запам'ятовування слів вважається інтервальне повторювання. Сенс в тому, щоб повертатися до завчених слів через постійно зростаючі інтервали - від кількох днів до декількох тижнів. Психолог Герман Еббінгхаус ще в кінці XIX століття описав «криву забування» і довів, що швидкість забування інформації знижується після кожного повторення.

Згодом дослідження Еббінгхауса і його колег трансформувалися в знайомий багатьом метод карток, який є досить простим. Учень перебирає картки з іноземними словами і перекладом на зворотному боці, правильно вгадані слова відкладаються в одну сторону, невгадані - в іншу. На наступному етапі в роботу йдуть тільки картки з проблемними словами.

Цифрові застосунки на кшталт Anki або Memrise йдучи по стопам цього методу, встановлюють спеціальні інтервали між повторами, допомагаючи вчити слова швидше і не витрачати час на виготовлення карток вручну.

Що робити, якщо я нічого не розумію на слух?

Продовжувати слухати. Експерименти показують, що слухати іноземну мову корисно, навіть якщо вона вам абсолютно незрозуміла. Нехай потік слів здається безглуздим, але ви все одно відчуваєте ритм мови, помічаєте, як носії будують пропозиції, і з часом вчитеся розрізняти конкретні слова.

Цей ефект відмінно показаний у фільмі «Тринадцятий воїн». Герой Антоніо Бандераса опиняється в колі кочівників і, сидячи біля багаття, починає вихоплювати з незнайомої тарабарщини осмислені мовні конструкції. Звичайно, сценаристи трохи перебільшили і в реальному житті таке «сліпе» аудіювання дасть результат далеко не відразу, тому прослуховування іноземної мови в будь-якому випадку краще поєднувати з іншими вправами.

Чи можна вчити мову уві сні?

Вчені підтвердили, що прослуховування іноземних слів уві сні допомагає розширити словник. Учасникам експерименту включали записи іноземною мовою під час фази повільного сну. На ранок вони справлялися з тестами на лексику набагато краще, ніж представники контрольної групи, які спали в тиші. Втім, прийом працює тільки за однієї умови: прослухані уві сні слова повинні бути вам знайомі. Вивчити таким методом абсолютно нову лексику неможливо.

Як ще допомогти собі у вивченні мов?

Наука дає несподівану відповідь на це питання: займайтеся музикою! Раніше вважалося, що здатність до мови і музики абсолютно не пов'язані, адже за перші відповідає ліва півкуля мозку, а за друге - праве. Але пізніше вчені з'ясували, що ці зони з'єднує безліч нейронних зв'язків. Особливо якщо йдеться про тональні мови, такі як китайська або в'єтнамська.

Більш того, музиканти виявилися в цілому більш здібними до мов. Навіть ті, хто займався музикою в дитинстві і давно її кинув. Причому фонологічна компетентність, яка пов'язана зі здатністю розрізняти тон та іншими музичними навичками, допомагає не тільки розрізняти іноземні фонеми і слова на слух - вона безпосередньо впливає на навички читання і письма. Тобто гра на гітарі чи фортепіано може полегшити складання іспитів на кшталт TOEFL або IELTS.