Олена Пчілка. На стріванні

(Пісня)

Ой вечір, вечір, вже вечоріє,
Моє серденько все веселіє!..
Котися ж, ясне сонечко, з неба,—
Світлонька твого мені не треба:
Зійде для мене другеє сонце,
Як прийде милий, стукне в віконце!..
Ой вечір, вечір, вже й нічка темненька,
Моєму милому стежка видненька;
Стежка видненька, іти зблизенька,
Впущу в садочок, не вгледить ненька.
Як упускала ж — ручку стискала,
Як випускала — з жалю вмлівала...
Ой згасли, згасли зіроньки срібні,
Переспівали пташечки дрібні;
Ой зблід на небі місяць ясненький,—
Іди, мій милий! Вже ж день біленький!..
Іди, козаче! Іди, мій орле!..
Нащо зійшлись ми на люте горе!
Нащо ж тебе я вірно кохаю,—
Ми ж розійдемося, як стежки в гаю...
Нам не судилось жити у парі,
Закрили щастя чорнії хмари!
Ой буду ж плакать, буду тужити,
Без тебе ж, орле, в світі не жити!
Умиюсь слізьми, заплачу згірка,—
До тебе ж вийду, як зійде зірка...