Олена Пчілка. Поворіт
— Ой ти, буцоле недобрий!
Нащо ж нас ти покидав?
Чи щось кращеє, ніж тута,
На чужині там стрівав?
Ми ж і колесо поклали
На стодолі для тебе,
Щоб ти склав гніздо вигідне
Для діток і для себе!
Ти ж і склав; було так гарно
Подивитись, як ти там
Так високо на стодолі
Клекотів щось діточкам.
Потім знявсь і десь полинув...
Ну, скажи ж ти нам тепер,
Як велось там на чужині?
— Ох, я мало там не вмер!
Ні притулку, ні привіту,
Все чуже... Та що й казать!..
— А! Либонь же й на чужині
Не завадить побувать.
