​Безжурні, до нестями балакучі...

Дмитро Павличко. Твори. ​Безжурні, до нестями балакучі...

Безжурні, до нестями балакучі,
У затишку чекаєте собі,
Що ось ростимуть груші на вербі
І молоком проллються білі тучі!

Але не ви, бездумні і слабі,
Підкорите енергії могучі.
Крилата мисль і мозолі пекучі —
Єднатись будуть і в новій добі.

Я вірю, що будущина щаслива
Одмінить лож, та не одмінить жнива
І буде литись далі піт з чола,

Не стануть святами ніколи будні,
Хоч як би там не мудрували трутні.
Трудитись має кожен, як бджола!

1957


Читати також