Сльози і піт
«Не треба нам нічого, все для тих,
Що після нас прийдуть під вічні зорі.
Вони за нас повинні жити краще,
Хай наші сльози в сонце їх течуть!» —
Так безутримку мовить лицемір,
А я кричу: мовчи, старий шахраю,
Ніхто за тебе жити вже не буде,
Будущині не треба сліз твоїх!
Ти вибудуй для себе автостраду,
Ти вимий вікна для своїх очей,
То й буде дітям шлях і сонце в хаті.
І не питай про тих, що на війні...
Бо смерть за волю — це найтяжча праця,
Тече у сонце людства смертний піт.
1967
