Через 150 років замітка Чарльза Дарвіна надихає на зміни у способах насадження лісів

Автори: Роб Макензі, професор атмосферних наук Бірмінгемського університету, та Крістін Фоєр, професорка наук про рослини Бірмінгемського університету.

Більш ніж 150 років тому вікторіанський біолог Чарльз Дарвін зробив дуже цікаве спостереження: суміш видів рослин посаджених разом зазвичай ростуть краще, ніж види, які були посаджені окремо.

Знадобилися півтора століття (за іронією саме стільки потрібно часу, перш ніж можна зрубати дуб) і кліматична криза, щоб змусити політиків та землевласників всерйоз звернути увагу на ідеї Дарвіна та застосувати їх до вирощування дерев.

Людство не створило технологію, яка могла б конкурувати з лісами за здатністю поглинання та зберігання атмосферного вуглекислого газу. Ідея Дарвіна про спільне вирощування багатьох різних рослин для збільшення загального зростання зараз досліджується провідними вченими, які вивчають ліси та зміни клімату.

Нещодавно вчені та політики з Австралії, Канади, Німеччини, Італії, Нігерії, Пакистану, Швеції, Швейцарії, Великобританії та США зібралися разом, щоб обговорити, чи дає ідея Дарвіна спосіб висаджувати нові ліси, які ефективно поглинають і надійно зберігають вуглець.

Навіщо садити більше лісів?

Посадка більшої кількості лісів є потужним інструментом для пом’якшення кліматичної кризи, але ліси схожі на складні машини з мільйонами деталей. Посадка дерев може завдати екологічної шкоди при неякісному виконанні, особливо якщо немає зобов’язань щодо різноманітності насаджень. Зростає усвідомлення правильності ідеї Дарвіна про те, що найкращі, найздоровіші ліси – це ліси з найбільшою різноманітністю видів дерев – і дерев різного віку.

Ліси, що відповідають цій моделі, можуть зрости в два-чотири рази більше, максимізуючи поглинання вуглецю, а також збільшуючи стійкість до спалахів хвороб, швидкої зміни клімату та екстремальних погодних умов.

У змішаних лісах кожен вид отримує доступ до різних джерел поживних речовин від інших видів, що призводить до підвищення загального зростання. І ці товстіші стовбури зроблені переважно з вуглецю.

Змішані ліси також часто є стійкішими до хвороб завдяки розрідженню популяцій шкідників і патогенів, організмів, які викликають хвороби.

Влучні спостереження Дарвіна містяться у четвертому розділі його відомої книги «Походження видів» (1859). Дослідження цього «ефекту Дарвіна» породили велику екологічну літературу. Проте це все ще настільки далеко від загальноприйнятих поглядів на лісове господарство, що повноцінне використання цього методу так і не має значної фінансової підтримки.

Також добре відомо, що Дарвін описав еволюцію через природний відбір, за допомогою якого гени еволюціонують, щоб пристосуватись до свого середовища. На жаль для планети, спричинені людиною зміни довкілля випереджають генетичну еволюцію більших організмів, що повільно розмножуються, таких як дерева.

Сучасні методи редагування генів (пряма хірургія ДНК) можуть прискорити процес, коли ретельна лабораторна праця визначить ключові гени. Але лише еволюція людської практики, тобто зміна того, що ми робимо, є достатньо швидкою та ефективною, щоб відновити баланс вуглецевого циклу та повернути людство у безпечні планетарні межі.

Здоровіші дерева поглинають більше вуглецю

На нашій зустрічі ми обговорювали дослідження маєтку «Парк Норбері» у центральній Англії, що описує, як за допомогою ефекту Дарвіна та інших кліматичних заходів маєток поглинає понад 5000 тонн вуглекислого газу на рік, що робить його однією з найбільш вуглецево-негативних територій у Великій Британії. Така вражаюча статистика не складається випадково чи якщо просто встромити кілька дерев у землю і сподіватися на краще; потрібен догляд та екологічний розум.

Різновікові дерева також забезпечують безперервну заготівлю деревини і, таким чином, постійні робочі місця, на відміну від інших методів лісового господарства, коли великі площі вирубуються та розчищаються одночасно.

Уряд Великої Британії, як і інші держави, встановив вимоги до відповідальної масштабної посадки дерев. Ці вимоги постійно переглядаються та вдосконалюються. Залишаються життєво важливі питання про те, які дерева ми повинні посадити, де їх посадити і що з ними робити, коли вони виростуть.

Існує думка, що посадити ліс неможливо, але, безумовно, можна спроектувати плантацію, яка стане лісом для майбутніх поколінь. Нам потрібні ліси, що будуть практичною, надійною та справедливою відповіддю на кризу клімату та біорізноманіття, і Дарвін показав нам шлях.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «A 150-year-old note from Charles Darwin is inspiring a change in the way forests are planted» в журналі «The Conversation» 4 листопада 2021 р.

Переклали студенти групи 2зп Факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.