Айріс Мердок: чого письменниця і філософиня може навчити нас про дружбу

Авторка: Кеті Мейсон, наукова співробітниця Фонду Левергульма в Кембриджському університеті.

Комусь завести друзів може бути легше, ніж іншим, але загалом ми всі використовуємо однакові критерії для створення стосунків. Нас приваблюють люди, які поділяють наші інтереси, просто подобаються нам або якими ми захоплюємося.

Коли ми заводимо друзів, ми, як правило, дуже поважаємо їх. Ми позитивно говоримо про своїх друзів, іноді ігноруючи або применшуючи їхні негативні якості. Для багатьох людей цей позитивний погляд є основою дружби – бути «хорошим» другом означає думати про них добре, а також дбайливо ставитися до них.

Цей тип дружби я називаю «незалежним від знань» – він не вимагає того, щоб по-справжньому знати або розуміти іншу людину. З іншого боку, цей погляд на дружбу передбачає, що наявність негативних переконань про ваших друзів (навіть якщо вони виправдані) робить вас гіршим другом.

Як фахівчині з етики, яка досліджує дружбу і чесноти, мені цей погляд здається просто неправильним. Він не відображає всього того, чого ми хочемо від дружби. Я вивчаю творчість британсько-ірландської письменниці та філософині Айріс Мердок і стверджую, що її роботи дають нам більш повне уявлення про дружбу.

Як жінка, що працювала у галузі, де домінують чоловіки, Мердок займала особливе місце у філософії ХХ століття. Вона також була платоністкою, що цікавилася реальністю «Добра» в епоху, коли такі метафізичні теорії були глибоко непопулярні. У своїх численних книгах Мердок, надзвичайно успішна романістка, досліджує випробування та негаразди інтимних стосунків.

Любов – це знання

Багато філософських праць Мердок осмислюють моральне значення любові (яку я вважаю частиною дружби). Вона розглядала любов як центральну частину нашого морального життя, яку несправедливо ігнорували в моральній філософії її доби на користь нескінченної зосередженості на функції етичної мови.

На відміну від бачення дружби, яке я описала вище, тлумачення Мердок любові залежить від знань. Адже вона вважає розуміння людьми один одного невід’ємною частиною любові (а тому й дружби, що включає в себе любов).

Розглянемо наступні сентенції:

«Любов – це сприйняття особистості... Любов – це відкриття реальності». («Піднесене і добро», 1959).

«Любов є розумінням особистості». («Суверенність добра», 1970).

У цих цитатах ви можете побачити, що з точки зору Мердок любов – це знання іншої людини або бачення її такою, якою вона є насправді – воно включає розуміння її як особистості, її позитивних і негативних якостей.

Важливо, що Мердок вважає, що справді пізнати чи зрозуміти іншу людину – це важке завдання: «Завдання полягає в тому, щоб побачити світ таким, яким він є». Згідно з фрейдистською психологією, якої Мердок дотримується в своїй книжці «Суверенність добра» (1970), люди схильні до «фантазування» – відмовляються дивитися правді в очі, оскільки вона може нашкодити нашому вразливому его.

Отже, незважаючи на те, що ми можемо мати природну егоїстичну схильність вірити хибним уявленням про доброту інших людей (особливо наших друзів), справжня дружба вимагає від нас терпіння, сердечності та прийняття їх негативних якостей.

Сповнена любові увага

Тож бути добрим другом для інших означає те, що Мердок називає «сповненою любові увагою»: ставитись до них з турботою, дбайливістю і завжди намагатися справедливо судити про те, ким вони є насправді.

З точки зору Мердок, бути гарним другом означає добре знати та глибоко розуміти наших друзів. Подумайте, яким шляхом формується дружба: спочатку хтось може знати лише невелику кількість фактів про те, що цікавить його друзів, наприклад, що вони отримують задоволення від класичної музики. З плином часу, хороший друг буде знати не тільки, що його товариш захоплюється класичною музикою, а чітко розуміти якою саме, що саме йому в ній подобається, та яке значення мають у житті друга ці мелодії. Це поглиблене розуміння натури іншої людини природно призводить до більш повноцінної дружби.

Так мердоківська дружба заперечує ідею того, що бути хорошим другом означає мати позитивні, але помилкові, уявлення про своїх друзів. Якщо дружба включає справжні знання про іншого, вона не може містити хибні уявлення про нього.

Як це може бути пов’язане з іншими речами, які зазвичай очікують від друзів, наприклад, коли вони добре відносяться до нас і допомагають нам, коли ми цього потребуємо? Коли ми по-справжньому, з любов’ю бачимо і розуміємо іншу людину, тоді стає природним правильно ставитися до неї. Нам не доведеться запитувати себе про те, наприклад, «чи варто допомогти другові, який опинився в біді»? Розуміння їх проблеми змушує нас діяти правильно.

Подумайте про Айріс Мердок наступного разу, коли ваш друг зробить або скаже щось, з чим ви не згодні. Замість того, щоб ігнорувати недолік або помилку свого друга, спробуйте прийняти це як частину його цілого – це може навіть зміцнити вашу дружбу.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «Iris Murdoch: what the writer and philosopher can teach us about friendship» в журналі «The Conversation» 9 листопада 2021 р.

Переклали студенти групи 2зп Факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.