Все, що потрібно знати про сирену повітряної тривоги

повітряна тривога

Один з найпотужніших образів перших днів війни - це перехожі у маленькому містечку на Київщині, які розбігаються з вулиць під протяжне виття сирени.

Тепер цей звук знають мешканці практично всіх українських міст. Ті, хто не чують його безпосередньо з повітря, отримують сповіщення на телефони.

Хто саме й коли вмикає повітряну тривогу? Чому вона часто лунає у містах, які поки залишаються відносно безпечними? А іноді навпаки мовчить, хоча у місті фіксують "прильоти"?

Хто вигадав сирену?

Система оповіщення про небезпеку існує з давніх часів. Колись це був барабанний дріб, пізніше - бій церковних дзвонів.

Сам механізм сирени винайшов ще 1799 року шотландський фізик Джон Робісон, але використовували її як музичний інструмент.

Коли сирена пролунала вперше?

Для сповіщення про повітряну тривогу сирени вперше застосували лише під час Другої світової війни.

Перші електричні сирени пролунали у Лондоні у вересні 1939 року. Вони видавали два сигнали: попереджувальний, який зростав і слабшав, та рівномірний звук, який означав, що можна виходити з укриття.

Під час блокади Ленінграда про нальоти німецької авіації мешканців міста оповіщав метроном. Його рівномірний стук постійно лунав по радіо, а коли виникала небезпека, швидкість метроному збільшувалася.

Чому звук повітряної тривоги саме такий?

Ми чуємо повітряну тривогу тоді, коли електродвигун розкручує великі маховики, які завдяки повітряному тиску видають впізнаваний протяжний звук.

Є декілька типів сигналів. Один довгий рівномірний гудок, який триває до 7 секунд, - це попереджувальна сирена. Почувши її, потрібно ввімкнути офіційні радіо- чи телеканали та слухати інструкції.

Звук, який наростає та знижується, триває одну хвилину та повторюється не менше трьох разів, означає, що треба йти в укриття. Це - загальна тривога.

Короткий п'ятисекундний сигнал, який звучить після загальної тривоги, означає відбій повітряної тривоги.

Як працює система оповіщення в Україні?

В Україні досі існує стара радянська система оповіщення цивільного населення, яку не оновлювали понад 50 років.

Напередодні війни київська влада планувала перейти з аналогової системи на цифрову, але зробити це до вторгнення Росії не встигла.

Якщо сирени не працюють, приміром, через вимкнення електрики, про небезпеку повідомляють через гучномовці, встановлені на автомобілях патрульної поліції, пожежників, рятувальників або аварійної служби.

Чому я не чую сирену?

У Києві сирени встановлені на дахах підприємств, їх близько 150. Але область покриття міста сиренами - невелика. З моменту їхнього встановлення з'явилося багато нових житлових районів.

Стара система оповіщення не враховує сучасну інфраструктуру та акустику у різних районах Києва. Така ж сама ситуація і в інших містах України.

Як дізнатися про небезпеку з повітря?

З початку війни місцеві державні адміністрації повідомляють про початок та відбій повітряної тривоги на своїх офіційних сайтах та у соцмережах.

У Києві сповіщення приходять у додаток "Київ цифровий".

Багато українців також користуються застосунком "Тривога!", в якому можна налаштувати різні регіони країни. Також у багатьох регіонах місцева влада використовує для оповіщення окремі групи чи канали у месенджерах.

Хто вмикає сирену?

За виявлення повітряної загрози в Україні відповідають радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ.

Вони фіксують усі повітряні цілі як в Україні, так і далеко за її межами.

Коли на екрані радарів стеження з'являються позначки літальних апаратів, які переміщуються у бік території України, та є інформація, що це ворог, подається команда "Повітря".

Черговий повітряних сил ЗСУ протягом трьох хвилин має зробити телефонний дзвінок по спецзв'язку. Після цього сирену вмикає місцева влада.

Чому сирена лунає так часто?

Повітряна тривога не завжди означає, що ракети чи літаки летять саме у вашу область чи місто.

Її оголошують за фактом зльоту. Зрозумілий лише загальний напрямок ракети, а точне місце, куди вона може потрапити, визначити складно.

Ракета може змінювати свій курс праворуч та ліворуч або взагалі зникати з радарів. Тому систему оповіщення вмикають поетапно згідно з курсом ракети, але враховують також і сусідні регіони.

Скільки часу є, щоби добігти до укриття?

Це залежить від типу повітряного нападу, висоти та швидкості польоту, відстані до місця запуску ракети.

На сьогодні у Києві орієнтовний час реагування - від 10 до 30 хвилин.

Речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснює в інтерв'ю, "якщо ракета летить з акваторії Чорного моря на Київ зі швидкістю 800 км/год, то кияни мають понад годину, щоби сховатися".

"Якщо вона летить з території Білорусі, наприклад, за 300 кілометрів від української столиці, то часу значно менше - десь 20 хвилин".

Чому сирена іноді не вмикається?

Виявити всі повітряні загрози, на жаль, неможливо.

Літаки можна відстежити за допомогою супутників та інших інструментів розвідки. А от зафіксувати момент запуску з них ракети дуже складно.

Ракети є малопомітними цілями, до того ж вони програмують свій курс.

Деякі ракети можуть летіти так низько, що радари повітряних сил їх просто не помічають, зате їх можуть побачити звичайні люди.

Чи можна ігнорувати повітряну тривогу?

У відносно безпечних містах України мирні жителі потроху звикають до постійних сигналів тривоги та починають їх ігнорувати.

Однак командування повітряних сил ЗСУ пояснює, що сигнали тривоги є завжди правдивими.

Українські військові виявляють більшість ракет та бачать, звідки та в якому напрямку їх запускають. Але іноді запуск можуть зробити з ракетоносців, навіть з Каспійського моря, тоді відстежити його досить важко.

Загальна порада - триматися якомога далі від військових об'єктів, а також від телевеж та споруд ОДА, по яких противник також завдає ударів.

Але, як показує досвід, ракети також можуть втратити ціль та впасти на житлові будинки. Вразити мирну інфраструктуру можуть і уламки ракет, збитих ППО.

Щоби врятувати життя, потрібно чітко дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги.


Читайте также