PlayForUA. Ференц Ліст. Третя промоція
PlayForUA – це мистецький проект для підтримки ЗСУ через благодійні концерти львівських музикантів у Музеї історії релігії. Кожен із планованих концертів отримає свою промоцію (чи – просування) завдяки напередодні опублікованим есе пізнавального характеру.
Основною метою журналістики є розповсюдження соціальної інформації серед масової аудиторії. Об’єктивність і актуальність – це головні чесноти професіоналізму в журналістиці. Найбільшу довіру викликає той матеріал, який був опублікований очевидцем події в найкоротший термін – так би мовити: «по свіжих слідах». Єдиним джерелом інформації такого рангу про перебування Ліста у Львові є «Gazeta Lwowska» (13.04.1847р.).
Якщо автор повідомлення був ще й учасником дійства, то виникає певна небезпека заангажовано суб’єктивного погляду, що в певному сенсі нівелює достовірність сприйняття журналістського повідомлення. Так цілком двозначні відгуки про концерти Ліста в Києві та Житомирі (на основі повідомлень у газетах “Московский городской листок” і „Tygodnik Petersburski”) наводить музикознавець із Києва Людмила Вольська.
Минуло 175 років з часу концертного турне Ференца Ліста по містах України. Наскільки ця подія стала значимою для нашої культури починаємо розуміти, коли аналізуємо актуальність меценатсько-гуманітарної діяльності видатних музикантів у наш сповнений жахіть війни час. Місію консолідації зусиль на підтримку ЗСУ взяли на себе промоутери мистецького проекту PlayForUA. Музика теж може стати зброєю, якщо вона подібно до «Стефанії» від Kalush Orchestra здобуває Європейське визнання. І це не лише морально-етична перемога над ворогом, але й фінансова підтримка нашої культури і армії.
Саме таку підтримку українській культурі, музиці та історії надавав Ф.Ліст і коли творив Симфонічну поему “Mazeppa”, і коли виконував на фортепіано Трансендентний етюд «Мазепа», коли компонував чисельні фортепіанні композиції на українську народно-пісенну тематику, зібравши їх у цикл «Glanes de Woroninci» («Колоски Воронівців»), і робив щедрі пожертви на українську культуру, долучаючи до Високого мистецтва на своїх благочинних концертах найбідніші верстви суспільства в час турне по містах України, що відбулося 175 років тому.
Ця дата збудила інтерес журналістики у різних містах України, де Ліст концертував і як до постаті романтика-віртуоза фортепіано, так і стала незайвим нагадуванням: приїзд Ліста до Києва докорінно змінив життя композитора. Для музичної критики опис події й офіційний фактаж стали джерелом очевидних неточностей і непорозумінь, що є свідченням некомпетентності й відсутності професіоналізму.
На сайті вікіпедії село Воро́нівці Хмільницького р-ну Вінницької обл. сказано, що «…у воронинському маєтку княгині Кароліни Івановської… …Ліст створив цикл музичних творів під назвою «Колоски з Воронинець». Якою ж є справжня назва села, де майже рік прожив і творив Ф.Ліст? Воронинці чи Воронівці? Цю дискусію залишимо на розгляд журналістики, але професіоналізму в подачі інформації все ж дуже бракує.
Ліст у Львові
«Gazeta Lwowska» за 13 квітня 1847 року захоплено сповіщає: “…Так давно очікуваний і багаторазово обіцюваний король піаністів Ференц Ліст прибуде до нашої столиці [ред.: мається на увазі Львів середини 19 ст. як столиця Галичини і Володимирії], повертаючись з Росії через Броди”. Найвпливовіший із піаністів епохи романтизму надав Львову певну перевагу як культурному П’ємонту Сходу Австро-Угорської імперії, бо дав тут аж вісім концертів.
Кожен із його виступів відрізнявся як програмою, так і диференційованим підходом до запрошуваної на концерт публіки: для вищої сфери з дуже дорогими квитками; для посполитих мешканців столиці; для власників Львівських палаців і замків у їх приватних салонах. Уся когорта львівської знаті (батьки міста і шляхта), знані музиканти, літератори, митці зустрічали Франца Ліста і поселили його в готелі «De La Rus», чим мов би підкреслили власну приналежність до середньовічної держави Русь. Лише через декілька років поруч із цією будівлею з вікнами на пам’ятник Адаму Міцкевичу було зведено готель «Жорж».
Відразу ж на честь гостя було влаштовано урочистий обід у саду за готелем.
Перший концерт у Львові відбувся 17 квітня у приміщенні Музичного товариства (філармонія), де “…на підвищені було розміщено одразу два клавіри. Гість по черзі грав то на одному, то на іншому, щоб кожному з присутніх у залі було видно казкові рухи його пальців”.
Вже 20 квітня там само відбувся другий концерт, але з іншою програмою. Справжній фурор серед публіка викликала Лістівська парафраза Увертюри до опери Дж. Россіні «Вільгельм Тель». У подальшій програмі віртуоз грав власні переклади оркестрових творів Ф.Шуберта, а на прохання публіки прозвучали ще й мазурки та полонез Ф.Шопена.
Вільні між концертами дні Ліст проводив у мандрівках львівськими вуличками і в бесідах по кав’ярнях, де його у постійному захваті супроводжувало гроно дамочок та членів LisztFanClub. Після одного з походів на Високий замок романтично настроєний піаніст навіть примусив очікувати львівських достойників – міську владу, суддів, фінансистів, багатих купців і мистецьку інтелігенцію, котрі зібралися в Оссолінеумі. Ця науково-культурна інституція проводила велику пропагандистську роботу. Довгоочікуваний, але дещо “втомлений” відвіданням ресторану артист бурхливі привітальні оплески сприйняв як прощальну овацію. Залишивши публіку в розгубленості світило розпрощався і пішов відпочивати.
З неймовірним спіхом пройшов концерт 2 травня у Театр Скарбека. На той час це була Львівська оперна сцена (сьогодні муз-драм театр ім. М.Заньковецької). Цей театр у середині 19 ст. вважався найбільшим у Європі приміщенням, де ставилися оперні вистави німецької трупи. На концерті Ліста тоді були присутні як багатії, так і львівська бідота. Усі отримані після концерту кошти піаніст роздав бідним.
Майже місяць перебування Ліста у Львові запам’ятався ще й кількома концертами у приватних маєтках. Захват львів’ян від творчого темпераменту митця, блискітливої техніки піаніста, ворушливої доброти і щедрості став підставою щоб назвати паралельну вулицюдо центрального проспекту.
Композитор Богдан Котюк
